Народні депутати ухвалили заяву Верховної Ради України "У зв'язку з ухваленням Сенатом і Сеймом Республіки Польща постанов від 7 липня 2016 року та 22 липня 2016 року щодо оцінки польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни".

За відповідну постанову проголосували 247 народних обранців, передає Укрінформ.

Під час обговорення з проекту заяви в остаточній редакції було вилучено слово "Волинь" та поняття "Волинська трагедія", воно згадується лише в назвах спільних декларацій, прийнятих раніше.

Українські парламентарії назвали ухвалення рішення польським Сеймом і Сенатом щодо Волинської трагедії політизацією українсько-польських історичних сторінок й заявили, що необхідно з належною повагою і рівною турботою вшановувати пам'ять усіх жертв на території обох держав.

"Верховна Ради України із жалем, розчаруванням і глибокою стурбованістю сприйняла рішення Сенату і згодом ухвалення Сеймом Республіки Польща постанови від 22 липня 2016 року "Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1943-1945 роках", якою надана політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині", - зазначається у тексті постанови.

Українські парламентарії також зауважили, що ухвалення постанов польських Сенату і Сейму відбувалося в супроводі антиукраїнської акції з нищенням українських пам’ятників на території Польщі, атаками на учасників релігійних урочистостей, забороною проведення культурних заходів та шовіністичною риторикою.

Верховна Рада звернула увагу польських депутатів, всієї польської влади та суспільства на те, що антиукраїнські дії та розпалювання антиукраїнських настроїв розгортається саме в момент найбільшої вразливості Української Держави, яка перебуває у стані війни з Російською Федерацією.

"Верховна Рада України, відтак, засуджує односторонні дії Сенату та Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд позитивних результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття", - ідеться в заяві.

У цьому зв'язку парламент України звернувся до польських колег з пропозицією "припинити політизацію трагічних сторінок українсько-польської історії та зосередити зусилля на конструктивній побудові взаємин між Україною та Республікою Польща для зміцнення партнерства в демократичній Європі на підставі європейських цінностей".

Крім того, народні депутати закликали істориків вести фаховий діалог з метою розкриття усіх досі нез’ясованих фактів та обставин історії на основі достовірних архівних матеріалів, залишаючи простір для кожної сторони інтерпретувати історичні факти, а політиків України і Польщі – припинити інструменталізувати історичну науку заради досягнення тимчасових політичних вигод.

Також ВР закликала нинішні та майбутні покоління українців і поляків продовжувати стратегічне партнерство та не піддаватися спробам окремих політичних сил маніпулювати чутливими сторінками історичного минулого всупереч інтересам українського та польського народів.

Нагадаємо, у грудні 2014 року президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед депутатами парламенту Польщі перепросив за події на Волині, але не давав якоїсь характеристики їм. Він закликав "не будувати політику на могилах".

14 липня 2013 року в Луцьку після молебню за загиблих під час Волинський трагедії в Президента Польщі Броніслава Коморовського кинули яйцем.

У 2013 році польський Сейм ухвалив стриману версію "Волинської резолюції", з формулюванням "етнічна чистка з ознаками геноциду".

22 липня 2016 року за ініціативою владної партії "Право і справедливість" (PiS) нижня палата польського парламенту (Сейм) схвалила резолюцію у справі Волинської трагедії, назвавши її "геноцидом" польського народу і встановивши 11 липня Національним днем пам'яті. Аналогічну позицію зайняв і Сенат.

Після цього український позафракційний нардеп, колишній міністр охорони здоров'я Олег Мусій зареєстрував у Верховній Раді проект постанови, що пропонує відзначати 24 березня День пам'яті про українців - жертв геноциду, влаштованого Польщею в 1919-1951 роках.

"Було прийнято і президентом Кучмою, і президентом Ющенком разом з польськими двома президентами рішення про те, що ми виносимо із політики рішення минулого і передаємо історикам. І Україна послідовно дотримувалася цього. Натомість Польща - і польський Сейм, і польський Сенат - порушили домовленості, які були між Україною і Польщею, і зараз сидіти і тримати голову в кущах я вважаю абсолютно недоречним", - наголосив Мусій.

Незгодні з такою позицією вважають, що пропозиція Мусія лише загострює цю ситуацію.

Зауважимо, що до трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 рр. в Україні та Польщі є різне ставлення. В кінці 1990-х років була створена спільна комісія польських і українських істориків для роботи з вивчення цих подій. Робота спільної комісії показала наявність очевидних відмінностей у трактуванні подій польськими істориками та низкою українських - уродженців місць подій. Українські дослідники відзначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - число жертв з українкою боку оцінюється в 10-20 тиcяч людей.