Президент Петро Порошенко ветував ухвалений Верховною Радо закон, який впроваджував інститут громадського звинувачення у кримінально-процесуальне законодавство. Як повідомляється у статусі документу на сайті Ради, президент повернув законопроект депутатам зі своїми зауваженнями.

Порошенко визнав, що законопроект має позитивний задум і може допомогти у боротьбі з корупцією серед чиновників, однак зазначив, що деякі пункти документу становлять потенційну небезпеку.

"Проте права, що надаються Законом, … спричиняють ризики порушень Конституції і законів України, погіршення ситуації із дотриманням прав і свобод людини в державі, створюють загрози національній безпеці, чим нівелюється потенційний позитивний ефект від прийняття Закону", – вважає Порошенко.

Зокрема, на думку президента, недопустимим є визнання за громадянами права збирати докази будь-якими способами і технічними засобами, у тому числі з порушенням прав інших людей, їх приниженням чи катуванням.

"Також необхідно враховувати, що надання Законом приватним особам права використовувати технічні засоби несе суттєві загрози національній безпеці України. Зокрема, це сприятиме більш вільному використанню відповідних технічних засобів іноземними розвідками та дозволить їм використовувати їх під прикриттям збирання інформації для громадського обвинувачення", – додав він.

За словами Порошенка, норми законопроекту порушують цілу низку законів, статтей Конституції і міжнародних документів у сфері прав людини.

У зв'язку з цим президент повернув документ в парламент. Доповідати зауваження Порошенка депутатам буде представник президента у Раді Степан Кубів.

Верховна Рада 22 травня ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами" (№1165).

Голова Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем`якін зазначив, що даним законом громадському обвинувачу "надається юридична зброя у протидії корупції, яка дозволяє: ініціювати особливий порядок кримінального провадження; користуватись технічними засобами для фіксування злочину; подавати клопотання про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні; оскаржувати бездіяльність та інші незаконні дії слідчого та прокурора".

Він додав, що відповідно до закону, з моменту подачі заяви громадським обвинувачем про кримінальне правопорушення та внесення відповідних відомостей до ЄРДР слідчий, прокурор мають 10 днів для того, щоб повідомити про підозру особу, яка вчинила злочин.

Після повідомлення про підозру слідчий, прокурор мають ще 20 днів для складання обвинувального акту та звернення з ним до суду.

Відповідно до закону, в разі встановлення підстав, передбачених статтею 284 Кримінального процесуального кодексу, слідчий, прокурор зобов’язаний закрити кримінальне провадження.

У випадку закриття слідчим, прокурором кримінального провадження громадський обвинувач має право оскаржити таке закриття. І в разі задоволення судом такої скарги, слідчий, прокурор зобов’язані скласти обвинувальний акт та звернутись з ним до суду.

Кожем`якін повідомив, що зазначеним законом громадському обвинувачу надаються ті ж самі права, що й органам досудового розслідування.