Конституційний суд у закритому режимі скасував політреформу 2004 року. Про це заявив депутат від НУ-НС Роман Зварич.

"Я абсолютно відповідально говорю про те, що в закритому режимі КС прийняв рішення щодо відміни політичної реформи. Поки що ця інформація ніде не прозвучала, але я відповідаю за свої слова", - сказав він, передає УНІАН.

"Так що ми вже сьогодні живемо в цілком інакшій країні, в іншій державі", - зазначив Зварич.

Відповідаючи на запитання журналістів, звідки Зварич отримав таку інформацію, він сказав: "Ця інформація надійшла мені кілька хвилин тому, приблизно десять хвилин тому".

При цьому він сказав, що інформація, яка надійшла до нього, обмежується тільки тим, що КС скасував політреформу. "Яким є зміст цього рішення, чим вони мотивували і які наслідки цього рішення, мені на це запитання важко відповісти", - сказав Зварич.

Також він відмовився назвати джерела, з яких надійшла ця інформація. "Це просто мої джерела", - додав народний депутат.

"Колись Бандера знав, як боротися з такими явищами. Я не виключаю, що таке може бути і сьогодні. Скільки ж народ буде терпіти? Я не можу зараз сказати. Поки що, можна констатувати довготривалу літургію. Можливо, народ ще і досі в шоці, що обрав президента двічі судимого", - сказав парламентар.

Тим часом, стало відомо, що 1 жовтня Конституційний суд оприлюднить рішення щодо політреформи. Рішення буде оприлюднено о 10.00, повідомляє прес-служба КС.

Литвин вважає, що парламент не потрібен для проведення референдуму щодо Конституції

Голова ВР Володимир Литвин вважає, що можливий референдум про зміни до Конституції може бути проведений без закону, який регламентує процедуру його проведення. Про це він сказав журналістам, передають "Українські новини".

"Справа в тому, що є пряма норма Конституції: якщо потрібно провести референдум, то його можна проводити. Але краще регламентувати процедуру цього процесу через закон, він у нас перебуває на повторному 2 читанні", - сказав він.

Водночас Литвин зазначив, що законопроект про всеукраїнський референдум не розглядався парламентом у перший пленарний тиждень 7 сесії Ради через те, що він, з його слів, у політичному плані складний.

"Законопроект поки не розглядається, тому що в політичному плані є досить складним. Це основна причина", - сказав він. Спікер також висловив упевненість, що робота з внесення змін до Конституції у разі потреби буде здійснюватися в парламенті публічно і відповідально.

Зазначимо, що вітаючи з Днем Конституції громадян України, Янукович заявив, що деякі норми чинного Основного закону, зокрема, поспішно ухвалені наприкінці 2004 року, стали причиною розбалансування та серйозної кризи влади, а відтак – об’єктом обґрунтованої критики всередині країни та з боку міжнародного співтовариства.

Наприкінці 2004 року було ухвалено зміни до чинної тоді Конституції зразка 1996 року. Вони передбачали зміну різновиду республіканського правління в Україні: держава перетворювалася з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську. Внаслідок цього президент України позбавлявся фактичного контролю над виконавчою владою. Якщо раніше президент призначав прем'єр-міністра та всіх міністрів, а Верховна Рада лише затверджувала ці призначення, то тепер президент призначає лише двох міністрів (оборони та закордонних справ), а Верховна Рада призначає голову уряду, його заступників та всіх інших міністрів.

Ще одним суттєвим моментом є те, що президент позбувся права відправляти у відставку уряд або окремого його члена. Це право робило прем'єра та окремих міністрів слухняними стосовно президента, адже будь-якої миті президент міг звільнити їх, якщо ті перестануть його слухатися. Востаннє цим правом скористався президент Віктор Ющенко, коли звільнив у вересні 2005 року прем'єрку Юлію Тимошенко. Після реформи уряд і міністри перестали бути підзвітними гаранту Конституції, бо право звільняти їх перейшло до парламенту. Уряд став непідконтрольний президентові і це обумовило можливість опозиційності уряду до політики президента. Реформа набула чинності 1 січня 2006 року.

Після Дня Конституції команда Януковича почала робити спроби скасування цієї реформи. Спочатку це хотіли зробити, внісши зміни до закону про референдум, які б дозволили скасувати цю реформу на референдумі. Проте через супротив партнерів по коаліції ця спроба зазнала поразки.

Наступною спробою розширення повноважень була ініціатива ухвалення нової Конституції на референдумі. Проте тодішній голова Конституційного суду Андрій Стрижак заявив, що схвалювати нову редакцію Конституції на всеукраїнському референдумі не можна до внесення змін в саму Конституцію, які б передбачали таку можливість.

Тоді команда президента вирішила скасувати політреформу за допомогою Конституційного суду. Так, 14 липня до Конституційного суду надійшло подання 252 народних депутатів. Депутати просять розглянути питання про конституційність Закону "Про внесення змін до Конституції України" №2222-IV від 8 грудня 2004 року. За два дні до цього головою Конституційного суду було призначено вихідця з Донеччини Анатолія Головіна.

Наприкінці липня Конституційний суд України відкрив провадження у справі про конституційність політреформи 2004 року. У цій справі велася підготовка до розгляду на засіданні суду.

Суддею-доповідачем у справі щодо неконституційності політреформи 2004 року став суддя Конституційного суду Вдовиченко, який також є вихідцем з Донеччини.