Конституційний суд розпочав розглядати справу за конституційним поданням 252 депутатів про конституційність Закону "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року (так звана політреформа 2004 року). Сьогоднішнє засідання транслювалося у прямому ефірі і відкрита частина цього засідання вже завершилась.

У своєму поданні депутати просять визнати цей закон повністю неконституційним у зв'язку з порушенням встановленої Конституцією процедури його розгляду і ухвалення.

На думку авторів клопотання, підставою для визнання закону №2222 неконституційним в цілому є порушення встановленої Конституцією процедури його розгляду і ухвалення, оскільки відповідний законопроект "Про внесення змін до Конституції України" з певними поправками був розглянутий і прийнятий Верховною Радою без обов'язкового у такому разі висновку КС про відповідність вимогам статей 157 і 158 Основного закону. Суддя-доповідач у даній справі - Сергій Вдовиченко.

Інтереси авторів подання в КС захищають народні депутати Дмитро Шпенов і Владислав Забарський (фракція Партії регіонів).

Зазначимо, що вітаючи з Днем Конституції громадян України президент Янукович заявив, що деякі норми чинного Основного закону, зокрема, поспішно ухвалені наприкінці 2004 року, стали причиною розбалансування та серйозної кризи влади, а відтак – об’єктом обґрунтованої критики всередині країни та з боку міжнародного співтовариства.

Наприкінці 2004 року було ухвалено зміни до чинної тоді Конституції зразка 1996 року. Вони передбачали зміну різновиду республіканського правління в Україні: держава перетворювалася з президентсько-парламентарної республіки на парламентарно-президентську. Внаслідок цього, президент України позбавлявся фактичного контролю над виконавчою владою. Якщо раніше президент призначав прем'єр-міністра та усіх міністрів, а Верховна Рада лише затверджувала ці призначення, то тепер президент призначає лише двох міністрів (оборони та закордонних справ), а Верховна Рада призначає голову уряду, його заступників та всіх інших міністрів.

Ще одним суттєвим моментом є те, що президент позбувся права відправляти у відставку уряд або окремого його члена. Це право робило прем'єра та окремих міністрів слухняними стосовно президента, адже будь-якої миті президент міг звільнити їх, якщо ті перестануть його слухатись. Востаннє цим правом скористався президент Віктор Ющенко, коли звільнив у вересні 2005 року прем'єрку Юлію Тимошенко. Після реформи уряд і міністри перестали бути підзвітніми гаранту Конституції, бо право звільняти їх перейшло до парламенту. Уряд став непідконтрольний президентові і це обумовило можливість опозиційності уряду до політики президента. Реформа набула чинності 1 січня 2006 року.

Після Дня Конституції команда Януковича почала робити спроби скасування цієї реформи. Спочатку це хотіли зробити внісши зміни до закону про референдум, які б дозволили скасувати цю реформу на референдумі. Проте, через супротив партнерів по коаліції ця спроба зазнала поразки.

Наступною спробою розширення повноважень була ініціатива ухвалення нової Конституції на референдумі. Проте тодішній голова Конституційного суду Андрій Стрижак заявив, що схвалювати нову редакцію Конституції на всеукраїнському референдумі не можна до внесення змін в саму Конституцію, які б передбачали таку можливість.

Тоді команда президента вирішила скасувати політреформу за допомогою Конституційного суду. Так, 14 липня до Конституційного суду надійшло подання 252 народних депутатів. Депутати просять розглянути питання про конституційність Закону "Про внесення змін до Конституції України" №2222-IV від 8 грудня 2004 року. За два дні до цього головою Конституційного суду було призначено вихідця з Донеччини Анатолія Головіна.

Наприкінці липня Конституційний суд України відкрив провадження у справі про конституційність політреформи 2004 року. У цій справі ведеться підготовка до розгляду на засіданні суду.

Суддею-доповідачем у справі щодо неконституційності політреформи 2004 року став суддя Конституційного суду Сергій Вдовиченко, який також є вихідцем з Донеччини.

Майбутнє України після скасування політреформи туманне навіть для її супротивників

Автори клопотання про скасування політреформи 2004 року поки що не можуть відповісти на запитання, що буде з тим законодавством, яке було прийняте відповідно до цих змін у Конституцію, повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Питання про те, що буде з тією законодавчою базою, яка була прийнята на основі нової редакції Конституції, на засіданні Конституційного суду порушив суддя Віктор Шишкін. "Ви вже думали про вашу подальшу діяльність з приводу того, а що ж робити з чинним законодавством, яке не відповідатиме конституційним положенням?" - запитав він народного депутата Валерія Забарського, який представляє інтереси 252 депутатів, що звернулися в КС з приводу конституційності політреформи-2004.

Забарський не зміг відповісти на це запитання. "Я уповноважений відповідати і представляти тут конституційне подання і в ньому ставиться питання про порушення процедури (ухвалення змін в Основний закон - ред.), визначеної самою Конституцією", - сказав він. "Це основне питання, яке має бути з'ясоване сьогодні на засіданні", - додав депутат.

При цьому Валерій Забарський підкреслив, що "після ухвалення політреформи 2004 року система державної влади в Україні була серйозно розбалансована і ми отримали багато негативних наслідків, втратили ту повноцінну Конституційну конструкцію, яка була визнана Венеціанською комісією як найкраща".

Лукаш переконана, що КС має всі підстави розглядати питання щодо порушення процедури при ухваленні змін до Конституції

Представник президента України у Конституційному Суді Олена Лукаш переконана, що Конституційний Суд має всі підстави розглядати питання щодо порушення процедури при ухваленні закону № 2222 "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року.

Виступаючи на засіданні Конституційного Суду, Лукаш зауважила, що сьогодні деякі правники заявляють, що КС є "судом права" і не може розглядати питання, які стосуються встановлення факту порушення процедури, передає УНІАН.

Лукаш назвала ці заяви абсурдними, зауваживши, що розбіжності закону № 2222 та законопроекту № 4800 "Про внесення змін до Конституції України" (після набуття чинності цим законопроектом його номер став 2222 – ред.) не потребують спеціального дослідження.

"Порівняльна табличка цих двох документів надає відповіді на ці запитання", - сказала Лукаш.

При цьому вона додала, що зміни, внесені депутатами напередодні остаточного ухвалення законопроекту, не були лише редакційними. "Вони не є лише редакційними і стосувалися життєдіяльності всієї держави. Можливо, склад парламенту був би зовсім іншим – і в минулій, і в цій каденції, – якщо б парламент не переглянув положення про імперативний мандат (із законопроекту № 4800 було вилучено положення, що депутат має скласти свій мандат у разі виключення його з фракції – ред.)", - сказала Лукаш.

За її словами, зміни, внесені напередодні голосування, свідчать, що Конституційний Суд був усунений від процесу внесення змін до Основного Закону, що є прямим порушенням норм Конституції.

Лукаш наголосила, що закон № 2222 існує, і тому може бути предметом розгляду Конституційного Суду. На підтвердження своїх слів вона передала документи Міністерства юстиції, які свідчать, що закон № 2222 перебуває у реєстрі Мін’юсту.

Лукаш також наголосила, що порушення процедури при ухваленні цього закону є очевидними, і тому, на її думку, рішення КС є очікуваним.

"І від себе додам: довгоочікуваним", - сказала вона.

При цьому представник президента нагадала, що, відповідно до положень українського законодавства, порушення процедури при ухваленні закону є підставою для визнання його неконституційним.

Також вона вважає некоректним говорити про можливі наслідки скасування політреформи 2004 року.

"Ми не хотіли б, по-перше, прогнозувати рішення суду, по-друге, відповідати про наслідки (рішення КС) до його оголошення", - сказала представник президента в КС Лукаш журналістам у перерві засідання КС.

"Це було б некоректно по відношенню як до народних депутатів, так і до шановних членів Конституційного суду", - додала вона.

На питання про те, є чи в адміністрації президента плани по подальшому врегулюванню ситуації після можливого скасування політреформи 2004 року, Лукаш заявила: "Безумовно, ми очікуємо на подальшу політичну й конституційну процедуру".

На питання, чому немає змагальності сторін у даному судовому процесі, вона сказала, що "цей процес відрізняється від того, до якого ми звикли в судах загальної юрисдикції".

Зокрема, Лукаш наголосила, що конституційність політреформи 2004 року оскаржили в КС не тільки 252 представника нинішньої парламентської коаліції, але й раніше - члени фракції БЮТ і "Наша Україна - Народна самооборона".

"Всі депутати усвідомлюють, що під час прийняття цього закону була порушена конституційна процедура", - наголосила Лукаш. При цьому вона відмовилася робити прогнози про те, скільки триватиме розгляд даної справи в КС.

Вона нагадала, що процедура розгляду справи в КС складається із двох частин: відкритої й закритої.

Як відомо, статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

8 грудня 2004 року парламент законом № 2222 вніс зміни, серед іншого, до таких розділів Конституції: розділ 4, що визначає повноваження Верховної Ради; розділ 5, який визначає повноваження президента; розділ 6 – повноваження уряду та інших органів виконавчої влади.

У фракції ПР заявляють, що відкритість засідання КС щодо політреформи свідчить про незаангажованість цього процесу

Народний депутат від фракції Партії регіонів Максим Луцький заявляє, що розгляд у відкритому режимі Конституційним Судом питання щодо політичної реформи 2004 року свідчить про прозорість та демократичних всіх аспектів, пов’язаних з цим процесом. Про це депутат заявив сьогодні в інтерв’ю журналістам.

Луцький зауважив, що це підтверджує і той факт, що засідання Конституційного Суду транслюватиметься в прямому ефірі на Національному телеканалі. "Таким чином і діюча влада, і Конституційний Суд роблять все, аби уникнути будь-яких, навіть найменших звинувачень у якихось порушеннях чи заангажованості", - сказав він.

Народний депутат зазначив, що дискусія навколо можливого рішення стосовно конституційності політичної реформи 2004 року розгорнулася одразу ж як тільки до Конституційного Суду було спрямоване відповідне подання. Він наголосив, що задовго до початку самого розгляду даного подання представники опозиції виступали з заявами, що рішення і так зрозуміле.

"Вже сьогодні опозиція стверджує про начебто заздалегідь відоме рішення. Але ж кожен суддя Конституційного Суду є незалежним і ухвалюватиме те рішення, яке відповідає нормам Конституції, а не політичній ситуації чи партійним потребам. Про будь-який тиск на суддів Конституційного Суду не може йти і мова", - сказав він. Народний депутат також відкинув всі звинувачення на адресу влади щодо нібито форсування у Конституційному Суді розгляду подання щодо конституційної реформи.

"Відповідне подання було спрямоване до Конституційного Суду ще в липні місяці. Є відповідна процедура та терміни розгляду питань в Конституційному Суді і говорити про будь-яке форсування майже через три місяці після спрямування подання принаймні безглуздо", - сказав народний депутат.

В той же час Луцький запевнив, що ні в Партії регіонів, ні в коаліції не йде дискусія стосовно відміни конституційної реформи 2004 року. "Немає рішення Конституційного Суду і відповідно нема про що говорити", - додав він.

Луцький зауважив, що хоч би яким було рішення Конституційного Суду стосовно політ реформи, необхідно з повагою ставитися до нього. "Своїм рішенням, яким би воно не було Конституційний Суд нарешті окреслить чіткі напрями та розуміння, яким шляхом надалі рухатися у здісненні не тільки економічних реформ, а і в реформуванні влади та її повноважень", - додав він.

В БЮТ прогнозують, що КС ухвалить рішення щодо політрефоми вже до кінця тижня

Народний депутат від фракції БЮТ Сергій Міщенко прогнозує, що до кінця тижня Конституційний Суд оприлюднить рішення стосовно конституційності політичної реформи 2004 року. Про це депутат заявив сьогодні в інтерв’ю журналістам.

"Рішення буде сьогодні-завтра. Гарантовано я думаю, до кінця тижня", - сказав Міщенко. За словами народного депутата, діюча влада встановила для Конституційного Суду чіткі терміни розгляду цього питання та винесення щодо нього рішення.

"Я думаю, що влада зробить все, аби до моменту повернення президента Януковича зі Сполучених Штатів прямо йому до трапу піднесли рішення, що він вже має Конституцію Кучми", - сказав Міщенко.

Більше того, зауважив Міщенко, скоріш за все рішення КС носитиме таке формулювання, згідно з яким взагалі не потрібні зміни до Конституції і Україна буде жити за редакцією Конституції 1996 року. "Конституційний Суд зробить все можливе, аби в питанні Конституції не потрібна була участь Верховної Ради та проведення референдуму", - додав він.

В Партії регіонів жалкують, що проголосували в 2004 р за зміни до Конституції: то була помилка

Партія регіонів, проголосувавши в 2004 році за закон про внесення змін до Конституції, припустилася помилки, однак зараз її необхідно виправити. Про це заявила перший заступник адміністрації президента України - представник глави держави в Конституційному Суді Лукаш журналістам у четвер у Києві.

"Я визнаю, що Партія регіонів припустилася помилки. Помилки роблять лише для того, щоб їх виправляти. Я вважаю, що час виправляти помилку", - сказала вона.

Лукаш нагадала, що цей закон було ухвалено в момент гострої політичної кризи. "Кожен, хто голосував за цей законопроект, знав, що це результат політичних домовленостей і що це антиконституційна процедура", - зазначила вона.

При цьому Лукаш нагадала, що чинний президент України Янукович за цей законопроект не голосував.

Вона відмовилася відповідати на запитання про можливі наслідки скасування політреформи 2004 року. "Сьогодні давати відповідь щодо наслідків - це фактично прогнозувати рішення Конституційного Суду", - сказала представник президента в КС.

"Але в Україні є парламент, є дієздатний уряд, президент і його команда, тому я впевнена, що будь-які випробування вони витримають", - наголосила Лукаш.

Закон № 2222 є чинним, і тому підлягає розгляду в КС, запевняють автори подання

Закон № 2222 про внесення змін до Конституції щодо політреформи 2004 року є чинним і підлягає розгляду з приводу його конституційності, впевнені автори подання щодо скасування політреформи.

"Те, що ви відкрили подання, підтверджує, що ви маєте право розглядати цей закон на предмет конституційності", - заявив народний депутат Забарський (фракція Партії регіонів) на засіданні КС у четвер, передає "Інтерфакс-Україна".

Народний депутат Шпенов (фракція Партії регіонів) також вважає, що цей закон є чинним і він може бути предметом розгляду у КС. Свою думку депутат аргументує тим, що на сьогодні до цього закону не було застосовано жодної із законодавчих підстав, після якого закон втратив би дію.

Зокрема, такими підставами є завершення терміну дії, втрата дії у разі визнання його Конституційним Судом неконституційним, а також у разі ухвалення нового закону.

"Закон № 2222 з 1 січня 2006 року є чинним", - наголосив Шпенов.

Тим часом, головний науковий консультант відділу зв'язків з органами правосуддя апарату Верховної Ради Наталія Віланова заявила, що до тексту закону №2222 щодо змін до Конституції (політреформа 2004 року) перед остаточним ухваленням було внесено зміни, які змінили його реальний зміст, вважають у Верховній Раді.

Вона зазначила, що поправки були різні. Зокрема, окремі поправки були редакційними, а інші полягали в тому, що Верховна Рада відмовилася від внесення певних змін.

Водночас, за словами Віланової, до тексту закону було внесено нові норми. Зокрема, зазначила вона, якщо попередньо схвалений КС законопроект містив норму про те, що половина складу Національного банку України та глава Служби безпеки України тільки призначалися президентом, то в остаточному варіанті главі держави надавалося право і звільняти їх.

Крім того, в попередньо схваленому законопроекті КС містилася норма про те, що народних депутатів позбавляли мандату не лише в разі виходу з фракції, а й у разі виключення, наголосила головний науковий консультант.

"Тобто наявна певна кореляція змісту правової норми, яка була у змісті законопроекту. Ми маємо визнати, що ці норми впливають на реальний зміст законопроекту, у зв'язку з чим ці норми необхідно подати на додатковий висновок до КС", - наголосила Віланова.

Перший заступник голови Адміністрації президента - представник президента в Конституційному Суді Лукаш також упевнена, що зміни, внесені до закону №2222 перед остаточним його ухваленням, були суттєвими та принциповими.

"Законопроект №2222, який мав суттєві, принципові відмінності від законопроекту №4180, мав проходити процедуру від самого початку", - заявила О.Лукаш, виступаючи на засіданні КС у четвер.

"Можливо, склад парламенту - і цей, і попередній - був би іншим, якби парламент на власний розсуд не переглянув норму про імперативний мандат. Можливо, інакше склалася б життєдіяльність КС, якби парламент за власним бажанням не змінив принцип його формування", - наголосила вона.

Лукаш іще раз наголосила, що при ухваленні закону №2222 було порушено конституційну процедуру.

"Саме тому народні депутати звернулися до вас, і відповідне рішення єдиного органу конституційної юрисдикції є очікуваним. Від себе додам: навіть довгоочікуваним", - зазначила Лукаш.

КС потрібно кілька днів для ухвалення рішення про відповідність політреформи 2004 року Конституції, вважають у Партії регіонів

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає, що Конституційному Суду для ухвалення рішення про відповідність політреформи 2004 року Основному закону, знадобиться кілька днів.

"Я думаю, що процедурно може бути кілька днів для ухвалення рішення", - сказав О. Єфремов журналістам у четвер у Києві.

Він наголосив, що це залежить від суддів Конституційного Суду, але часу було достатньо для того, щоб детально вивчити це питання і ухвалити постанову в більш короткі терміни.

Єфремов нагадав, що коли народні депутати писали подання до КС, то "ми розуміли, що за 35 пунктами Конституції були внесені зміни, які не пройшли відповідної процедури". Він наголосив, що громадяни України мають жити в правовій державі, і саме для цього необхідне рішення Конституційного Суду. "В остаточному підсумку, ми маємо жити в правовій державі. Якщо ми цього хочемо, ми маємо сказати, що були порушення, якщо вони були", - зазначив депутат.

Єфремов наголосив, що коли буде рішення КС, "можна буде діяти і наводити лад у державі ... за допомогою нормальних юридичних процедур".

КС розпочав закриту частину засідання у справі про політреформу

Конституційний Суд України розпочав закриту частину слухання справи за поданням 252 народних депутатів про конституційність закону щодо внесення зміни до Основного закону від 2004 року, так званої "політреформи".

КС у четвер на відкритій частині слухань заслухав сторони і дослідив матеріали справи. Усі сторони процесу висловили єдину позицію щодо того, що під час ухвалення цього закону була порушена конституційна процедура.

Представник Верховної Ради Наталія Вілламова заявила, що зміни, які були внесені до тексту законопроекту, вплинули на його реальний зміст.

Представник Кабінету Міністрів у КС Володимир Вознюк заявив, що рішення КС, зокрема висновок щодо законопроектів про внесення змін до Конституції, є обов'язковим до виконання Верховною Радою.