Вчора оприлюднили дані громадського моніторингу прогресу України у виконанні порядку денного асоціації (ПДА), яка визначає напрями співробітництва України та ЄС. Незважаючи на поліпшення кількісних показників, експерти наголошують на уповільненні інтеграційних зусиль Києва у всіх сферах, крім візового діалогу. У МЗС вважають, що такі оцінки викликані браком інформації про непублічну діяльність влади, пише "КоммерсантЪ-Україна".

Громадський моніторинг ПДА проводиться консорціумом із 30 експертів при фінансуванні фонду "Відродження". Його результати традиційно викликають невдоволення чинної влади, яка заявляє про набагато кращі результати своєї роботи. Експерти виділили 78 пріоритетів із затвердженого урядом плану виконання ПДА на 2011 рік - першу половину 2012-го.

- Політолог: Янукович і Ко можуть стати міжнародними аутсайдерами

Як стверджується у звіті, дії України достатні для виконання ПДА за 13 пунктами. Ще за 14 діяльність влади оцінюється як "повністю недостатня", в 40 випадках вона "дозволяє виконати пріоритет частково". За 11 пунктами рівень досягнутого прогресу оцінити складно через закритість інформації про діяльність влади.

У звіті за 2010 рік оцінки експертів були нижчими. Тоді також оцінювалися 78 пріоритетів, лише за чотирма з них констатувалося достатнє, а за 37 - часткове виконання. Проте експерти кажуть про уповільнення роботи в 2011 році за більшістю напрямків. "Активність у сфері економіки цього року трохи нижча. Але це компенсувалося тим, що ми завершили переговори про зону вільної торгівлі", - заявила директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Найгірші показники констатуються у виконанні Україною політичних зобов'язань перед ЄС, де не виконано ключових завдань. Зокрема, не розпочато роботу над конституційною реформою, не ухвалено Виборчого кодексу, а в законопроект про вибори народних депутатів внесено зміни, не узгоджені з Венеціанською комісією. "У сфері політичного діалогу робота не стала активнішою в порівнянні з 2010 роком", - констатує голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Єдиним напрямком, де Україна показала безумовний прогрес, стала співпраця у сфері юстиції, частиною якої є візовий діалог. "Цього року відбулися якісні зрушення. З травня по жовтень ухвалено п'ять важливих законів, ще кілька - у розробці, - стверджує науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. - Це демонструє, що наявність важливої, привабливої мети здатна мобілізувати державну машину. Такою метою стала перспектива скасування візового режиму з ЄС".

У МЗС згодні лише з оцінкою пана Сушка і стверджують, що з решти розділів ПДА Україна також показала значний прогрес порівняно з минулим роком. "Ми зараз готуємо внутрішній моніторинг виконання ПДА. За нашими оцінками, завдання виконано за більшістю показників, які передбачають прийняття законів. За іншими пріоритетами у нас також є прогрес, - заявив голова департаменту Євросоюзу МЗС Всеволод Ченцов. - Потрібно відмовитися від оцінок "зарах" або "не зарах" при оцінюванні виконання ПДА. Система набагато складніша".

Експерти не згодні з думкою пана Ченцова з приводу прогресу України за всіма пунктами ПДА і зазначають протилежні тенденції в розділі про політичний діалог. "Формально Київ ухвалює якісь рішення (для виконання ПДА), але вони часто не наближають, а тільки віддаляють Україну від Європи", - вважає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Всеволод Ченцов також зазначив, що незалежна оцінка виконання ПДА в багатьох випадках занижена через погану поінформованість експертів про дії влади, зокрема про непублічний діалог України та ЄС. Як приклад він навів прогрес у переговорах щодо угоди про "відкрите небо", який експерти оцінювали як мінімальний. "Переговори там справді непрості. Але ми очікуємо, що до кінця року проведемо їх останній, завершальний раунд", - повідомив дипломат.

Зауважмо, 20-й раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію (УА) між Україною та Європейським Союзом завершився провалом. Київ не відступив від вимоги фіксації в документі перспективи членства в ЄС і не пішов на компроміс з інших суперечливих моментів. Єдиним питанням, з якого досягнуто успіху, стала відмова від терміну "довгостроковий" щодо скасування візового режиму, однак назвати це досягненням переговорних груп не можна - сторони лише реалізували рішення, досягнуте на саміті Східного партнерства.

27 жовтня Європарламент ухвалив резолюцію, в якій висловлюється необхідність надати Україні перспективу членства в Євросоюзі за умови досягнення всіх критеріїв, включаючи принципи демократії, поваги прав людини, фундаментальних свобод і верховенства права.

При цьому в резолюції ЄП мовиться, "якщо вирок стосовно Тимошенко не буде переглянуто, це поставить під загрозу укладання Угоди про асоціацію і її ратифікацію, відсовуючи країну ще далі від здійснення своєї європейської перспективи".

Раніше Європейський Союз підтвердив, що саміт Україна-ЄС відбудеться в грудні. На цьому саміті мали завершити переговорний процес щодо підписання Угоди про асоціацію України та ЄС.

Але президент України заявив, що Київ готовий перенести на більш пізній термін підписання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, заплановане на грудень, якщо європейські лідери будуть до цього неготові у зв'язку з вироком Тимошенко. Європа зазначає, що річ не так у Тимошенко, як у порушенні Україною основних принципів демократії і ЄС.