Повторне взяття під варту вже арештованої людини передбачено законом.

Про це заявив генпрокурор Віктор Пшонка в ефірі телеканалу "Інтер", коментуючи рішення Шевченківського райсуду Києва про повторний арешт Юлії Тимошенко.

Пшонка підкреслив, що "ніякої дивини в тому немає".

"Є одна кримінальна справа, по якій ухвалено вирок, є і інша кримінальна справа, яка знаходиться на стадії розслідування. І у другій справі винесено запобіжний захід. Це передбачено законом", - підсумував він.

"Слідчий повинен був визначитися із запобіжним заходом. Кримінальна справа не мала бути направлена до суду без визначення запобіжного заходу", - відзначив глава ГПУ.

"Нічого особливого тут немає. Чому ми не дивуємося, що в тій же Америці є декілька вироків довічних по епізодах здійснення злочинів на одного суб'єкта", - уточнив генпрокурор.

Як відомо, 8 грудня в камері медичної частини Лук'янівського СІЗО відбулось виїзне засідання Шевченківського районного суду Києва в рамках кримінальної справи щодо діяльності компанії "Єдині енергетичні системи України".

Суд після 12-годинного засідання задовольнив клопотання Генпрокуратури про взяття Тимошенко під варту в рамках кримінальної справи щодо діяльності ЄЕСУ.

Гельсінський комітет вбачає в справах політиків політичний підтекст

В Україні кримінальні справи проти урядовців політично вмотивовані, а політики часто висловлюють неповагу до суду, повідомляє УНIАН

Такий висновок зробив експерт Данського Гельсінського комітету з прав людини Мікаел Люнгбо, який готував доповіді щодо розслідувань справ стосовно екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

На прес-конференції Люнгбо нагадав, що останній рік він проводив правовий моніторинг справ проти політиків в Україні. Зокрема, проти Тимошенко, екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, колишнього заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука та колишнього т.в.о. міністра оборони Валерія Іващенка.

"На основі цих чотирьох справ я спробував визначити загальні проблеми із правами людини в українській системі", - сказав Люнгбо.

Він зауважив, що не є експертом з українського права, але вважає порушенням прав людини в Україні вже хоча б те, що обвинувачені під час судових засідань сидять у клітках.

Люнгбо наголосив, що був дуже здивований кількістю порушень прав людини в досліджених судових справах проти урядовців.

На його думку, однією з головних проблем є причини порушення справ проти цих політиків.

Причинами, за словами експерта, могли стати неповага до закону або ж боротьба із корупцією, "чи, все ж таки, політичний мотив із наміром залякати політиків від опозиції і зупинити їхню діяльність".

Так, на його думку, те, що Тимошенко "погано домовилася за газ у 2009 році", неможливо розцінювати як кримінальну дію. "Іноді політики роблять гарні договори, іноді погані і це компенсується чимось іншим. На те вони й політики", - додав він.

Люнгбо зауважив, що для подібних резонансних справ судова гілка влади мала б обирати найкращих та найдосвідченіших суддів.

"Я бачу, що одні й ті самі судді в усіх справах. І потім я подивився, що вони дуже молоді, їм усього за 30. І вони неправильно були призначені суддями… Результати справи, яку веде такий суддя, не можна вважати незалежним судженням, якого очікують від хорошого судді", - вважає експерт.

Він також здивований балансуванням влади між прокуратурою та судовою гілкою влади і кількістю дисциплінарних справ проти суддів, ініційованих прокуратурою за минулий рік.

Також Люнгбо зауважив, що українські політики часто висловлюють неповагу до суду, зокрема, кричать та погрожують суддям під час засідань.

Експерт вважає, що в Україні велика потреба проведення судової реформи та удосконалення законодавства, а також "змін у менталітеті центральних діячів судової влади".