Російський прем'єр видається керівникам КНР свого роду спокійним островом: він не заводить мови про правову державу і демократію, а говорить про справи, критикує США і звинувачує долар у паразитизмі, пишуть ЗМІ за підсумками візиту Путіна до Пекіна. При цьому угода щодо газу від 2006 року буксує через ціну: китайці не бажають платити, як "буржуї" із Західної Європи.

Російський прем'єр-міністр Володимир Путін у середу залишив Китай, завершивши дводенний візит, в ході якого було заявлено про тісні політичні зв'язки між двома країнами, пише The Christian Science Monitor. Путін підписав угоди на загальну суму 7 млрд доларів у різних сферах, від видобутку корисних копалин до дослідження космосу, проте основною причиною занепокоєння Пекіна залишається застопорений газовий контракт, йдеться в статті Пітера Форда.

Договір 2006 року, за умовами якого Росія буде протягом 30 років поставляти в Китай по 68 млрд кубометрів газу на рік, пробуксовує через цінове питання. Російський "Газпром" хоче постачати газ за тією ж ціною, що й споживачам Західної Європи, - Китай же каже, що це занадто дорого. "У Китаї інші ринкові умови, - стверджує Чень Южун з Китайського інституту міжнародних досліджень. - Китай може імпортувати російський газ тільки за тією ціною, яку в змозі платити народ".

"Китайцям подобається Володимир Путін, - пише Sueddeutsche Zeitung. - Російський прем'єр видається керівникам КНР свого роду спокійним островом, на нього можна покластися, незважаючи на нерідкі між сусідами конфлікти на фінансовому ґрунті. Але головне, на відміну від західних візитерів, Путін не заводить мови про правову державу і демократію, про всі ті речі, що роблять управління країною настільки складним. Натомість російський прем'єр вважає за краще концентруватися на реальних цифрах і говорити про справи", - пише автор публікації.

У середу голова КНР Ху Цзіньтао зустрічав "старого доброго друга китайського народу" в Пекіні. "І це незважаючи на недавнє погіршення у відносинах через крадіжку російських авіаційних технологій та арешт у Росії ймовірного військового шпигуна з Китаю".

Єдиним фронтом виступають колись конкуренти проти промислово розвинених західних держав з їхнім "всезнайством", йдеться в статті. Одночасно росіяни активно підтримують прагнення Китаю позбавити долар США статусу провідної світової валюти, хоча на сьогодні, як зазначає автор, розрахунки між Китаєм і Росією здійснюються в доларах США.

Путін скористався першою після призначення кандидатом у президенти поїздкою, щоб позначити основні напрямки своєї майбутньої зовнішньополітичної стратегії, що полягає у зміцненні зв'язків з Китаєм задля протидії впливу США, пише La Vanguardia. На думку кореспондента, це поворот на Схід у порівнянні з політикою, що проводиться президентом Медведєвим, який намагався поліпшити відносини з Вашингтоном на шкоду Пекіну. Вже вчора в інтерв'ю китайським ЗМІ Путін дав це зрозуміти, високо оцінивши російсько-китайську співпрацю і розкритикувавши Америку за те, що вона "паразитує на монопольному становищі долара".

"Путін завжди використовував цю стратегію демонстрації хороших відносин між Москвою і Пекіном як спосіб протидіяти міжнародному пануванню Вашингтона. Китайські керівники - чи то з ввічливості, чи то зі стратегічних міркувань - зазвичай відповідають на подібні жести взаємністю", - пише автор.

"Путін надто хоче розвивати двосторонні відносини в енергетичній сфері, адже недарма Росія - провідний світовий виробник енергоресурсів, а Китай - їхній головний споживач. Однак це завдання непросте, адже Пекін робить ставку на диверсифікацію постачальників, і в китайському нафтовому імпорті Росія має частку лише 6%, відстаючи від Саудівської Аравії, Анголи, Ірану та Оману", - йдеться у публікації.

Переклад InoPressa