У ніч проти п’ятниці, 13 квітня, Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому проект Кримінально-процесуального кодексу. Рішення було прийнято о 4.13 ранку 271 депутатом. При цьому фізично в залі перебувало близько 50 депутатів від більшості, повідомляє "Українська правда".

Ухвалення КПК депутати сприйняли з оплесками.

Депутати також проголосували за те, щоб текст законопроекту розділили на Кодекс і Закон "Про внесення змін до законів у зв’язку з прийняттям КПК".

Робота над ухваленням кодексу пішла жвавіше після того, як о 22.45 зал засідань покинули депутати від опозиції.

"Шановні колеги, для того щоб ми були вдома в суботу-неділю, давайте попрацюємо сьогодні. Пропоную зняти піджаки. Тут це не забороняється", - сказав спікер Верховної Ради Володимир Литвин.

Спікер ставив на голосування по чотири-п’ять статей (які були без поправок), при цьому просто перераховуючи їх, а депутати схвалювали їх одним голосуванням.

Більшість поправок (із близько 4000 поданих до проекту) депутати провалювали. Таким чином депутати за п'ять годин розглянули майже 400 статей кодексу.

Як відомо, Верховна Рада розглядала проект кодексу у другому читанні з вівторка. Всього в ньому 614 статей.

Чи не єдиний опозиціонер, який залишився в залі, "бютівець" Андрій Шевченко взяв слово лише один раз, під час розгляду поправки №3659, яка стосувалася права журналістів на нерозголошення джерел інформації.

Шевченко закликав парламентарів прийняти поправку, але проголосували лише 5 депутатів.

Нагадаємо, президентський проект КПК був ухвалений Верховною Радою у першому читанні 9 лютого.

Комісія при президентові розкритикувала проект КПК, тому що в ньому є чимало порушень.

У БЮТ заявляють, що проект нового КПК обмежує права щодо захисту громадян, бо право їхнього захисту надається лише адвокатам, а правозахисників з цього процесу усувають.

Новий КПК має надати кожній стороні карного процесу рівні права

Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної зі сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, за якого результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме тільки від обґрунтованості позиції сторін.

З цією метою сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду.

Слідчий та прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються фактично монопольного права на подання доказів, оскільки кожна зі сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів за наявності труднощів їхнього отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.

КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе ґрунтувати свої висновки лише на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.

Передбачається, що місця для утримання підсудних відокремлюються від решти зали судового засідання загородженням зі скла чи органічного скла.

Процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) і прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).

Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення в суді у конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.

Також об'єднуються досі відокремлені стадії дізнання і досудового слідства в одну - досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта, щоб порушити кримінальну справу (нині - постанова про порушення кримінальної справи), КПК також не передбачає.

Оперативно-розшукова діяльність, пов’язана із розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться у рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

Лише за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їхніх термінів; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов’язків; відсторонення від посади тощо.

Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводить до необґрунтованого затягування розгляду справ.

КПК встановлює зменшення строків кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.

Також вводиться спрощена форма розслідування і судового розгляду кримінальних проступків. Зокрема, запроваджується нова категорія "кримінальні правопорушення", яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.

Крім того, запроваджується кримінальне провадження на підставі угод.

Передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, бо одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для затвердження.