Росархів уперше розмістив на своєму сайті електронні зразки оригіналів документів про розстріляних у Катині польських офіцерів.

З-поміж опублікованих документів - доповідна записка наркома внутрішніх справ Лаврентія Берії, адресована Сталіну. У ній Берія пропонує розглянути справи поляків, які перебувають у таборах НКВС для військовополонених та в'язницях на території України і Бєларусі, в особливому порядку "із застосуванням до них вищої міри покарання - розстрілу". Необхідність цих та інших заходів Берія аргументує тим, що колишні польські офіцери ведуть контрреволюційну роботу і антирадянську агітацію.

Крім того, в список опублікованих документів увійшли фрагменти протоколів засідань Політбюро, доповідна записка Микиті Хрущову про ліквідацію облікових справ розстріляних офіцерів та інші папери.

"Ми, російська сторона, демонструємо абсолютну відкритість у розповіді про те, що відбулося в Катині, що відбулося в інших місцях з польськими військовополоненими, оприлюднено всі основні документи про цю подію", - заявив чільник Росархіву Андрій Артизов.

"Я ще раз хочу сказати, що електронні зразки ніде на офіційних урядових сайтах наших органів не розміщалися, і розміщення на нашому офіційному сайті - перше", - заявив Артизов. Він також зазначив, що оскільки це були документи особливої важливості, надсекретні, доступ до них мали одиниці.

"Це знамениті документи з пакета номер 1, пакета, який десятиліття зберігався в закритому архіві Політбюро ЦК КПРС на правах особливої важливості, і розкривати цей пакет мали право тільки генеральний секретар і керівник канцелярії апарату ЦК або завідувач загального відділу в присутності генерального секретаря. Ніхто інший доступу до цього пакета не мав", - сказав глава Росархіву.

Артизов повідомив, що в жовтні 1990 року з доручення Бориса Єльцина копії документів були передані президентові Польщі Лєхові Валенсі й були опубліковані в Польщі. Керівник Росархіву заявив, що радянські лідери, які очолили країну після Сталіна, знали про Катинський злочин. "На конверті, до речі, записи є, які свідчать про те, що подібні документи розкривали періодично керівники партії, ознайомлювалися з ними, а потім ці документи так само запечатували й клали в архів до кращих часів", - сказав Артизов.

Андрій Артизов відкинув версію про те, що польських військових у Катині й деяких інших місцях Радянського Союзу могли розстріляти німецькі окупанти. За його словами, ще є люди, які беруть під сумнів документи, "пов'язані з катинським злочином, кажуть, що це фальшивка, кажуть, що такі документи зроблені на замовлення й ніякого розстрілу польських офіцерів у Катині не було, а розстрілювали німці".

Очільник архіву заявив, що необхідна спільна робота російських і польських експертів у роботі над списками розстріляних польських і радянських громадян у Катині й інших місцях, де є масові поховання. За його словами, у списку жертв могли виявитися й ті, хто якимось дивом вижив у цій м'ясорубці, яку влаштував сталінський режим.

Сайт Росархіву ( www.archives.ru), на якому опубліковано документи архіву Політбюро ЦК КПРС, що стосуються катинського злочину, до вечора середи відвідали близько 2 млн осіб, повідомила прес-секретар Росархіву Ніна Буравченко.

За її словами, документи щодо Катині читають користувачі з Росії, Польщі, України й інших країн.

У ці хвилини сайт Росархіву не завантажується через велику кількість відвідувачів.

Раніше сейм Польщі закликав Росію оприлюднити всі документи стосовно масових розстрілів польських громадян у Катині. В одностайно ухваленій заяві депутати висловили вдячність громадянам Росії, які доклали зусиль до з’ясування правди про події весни 1940 року, та засудили тих, хто намагався сфальсифікувати історію та применшити злочинність тих подій.

Депутати також назвали участь глави уряду РФ Володимира Путіна спільно з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у меморіальних заходах у Катині, приурочених до 70-х роковин злочину, "символічним жестом", який свідчить про готовність російської влади сприяти "позитивному вирішенню цих справ".

Як повідомлялося, поляки безрезультатно вимагали доступу до радянських архівів, які Росія отримала у спадок від СРСР, щоб дослідити документи стосовно розстрілу НКВС польських офіцерів у березні 1940 року.

Офіцерів, яких утримувала в концентраційних таборах після захоплення Польщі радянська армія, розстріляли в селі Катинь поблизу Смоленська, в селі Мідне біля Твері та під Харковом.

За даними польських істориків, НКВС розстріляли від 15 до 19 тис офіцерів, тобто приблизно половину офіцерського складу тодішньої армії Польщі.

У 2004 році Військова прокуратура РФ закрила розслідування цієї справи. Російська влада також відмовилася реабілітувати розстріляних польських офіцерів та визнати родичів жертв постраждалими.

Польська газета Rzeczpospolita у грудні минулого року повідомляла, що Європейський суд з прав людини у Страсбурзі за позовом родичів загиблих офіцерів зобов’язав російську владу надати дані про розслідування так званої Катинської справи до 19 березня 2010 року.

"Катинська справа" про розстріл тисяч полонених польських військовослужбовців співробітниками НКВС довгі роки ускладнювала відносини між двома країнами.

Деякі політики в Польщі досі вважають, що Росія розсекретила не всі дані про цю трагедію.