Конституційний суд України визнав конституційним розширення повноважень Вищої ради юстиції, яке передбачене положеннями Законом "Про Вищу раду юстиції" і внесенням змін в деякі закони, що стосуються недопущення зловживань правом на оскарження.

Це випливає з рішення КС за поданням Верховного суду, яке було ухвалено 16 червня й оприлюднено у вівторок, 21 червня. Отже, КС визнав конституційними положення Закону "Про Вищу раду юстиції", повідомляє Інтерфакс-Україна.

Верховний суд просив визнати неконституційними положення закону про ВРЮ, згідно з яким засідання Ради вважається повноважним, якщо на ньому присутня більшість членів Ради від її конституційного складу; для здійснення своїх повноважень ВРЮ може зажадати копії судових справ, розгляд яких не завершено; повторне нез'явлення на засідання ВРЮ судді, який оскаржить рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягання його до дисциплінарної відповідальності, є підставою для розгляду справи за його відсутності.

У поданні Верховного суду також порушувалося питання про конституційність положення закону про недопущення зловживань правом на оскарження, згідно з яким член ВРЮ, який порушив питання перед Радою про звільнення з посади судді, не бере участі в голосуванні під час ухвалення рішення.

Верховний суд просив визнати неконституційним п.1 ч.5 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства, згідно з яким не допускається забезпечення позову шляхом припинення дії актів Верховної Ради, президента України, ВРЮ та встановлення для цих органів заборони на здійснення певних дій.

Свою позицію щодо вказаних положень Верховний суд обґрунтовував тим, що ними, на його думку, розширено повноваження ВРЮ. Зокрема, Верховний суд вважає, що Раді надано можливість впливати на суддів при здійсненні ними правосуддя, що звужує гарантії самостійності та незалежності суддів. Крім того, на думку автора подання, зазначені положення обмежують конституційне право осіб на судовий захист.

КС також визнав конституційним положення закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з недопущення зловживання правом на оскарження", згідно з яким із закону про ВРЮ вилучено положення, за яким член ВРЮ, який порушив питання про звільнення з посади судді, не бере участі у голосуванні під час ухвалення рішення.

Крім того, КС визнав конституційним положення Кодексу адміністративного судочинства України, яким заборонено забезпечення позову шляхом припинення дії актів Верховної Ради і президента України. У той же час КС припинив конституційне провадження в частині положення цього ж кодексу, згідно з яким заборонено забезпечення позову шляхом припинення дії актів ВРЮ або встановлення для нього заборони здійснювати певні дії.

Раніше Конституційний суд України визнав неконституційним право Вищої ради юстиції вимагати із судів копії справ, розгляд яких не завершено. КС рекомендував Верховній Раді привести у відповідність до цього рішення статті Закону "Про Вищу раду юстиції" і Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадаємо, що на початку березня минулого року Янукович ініціював створення робочої групи для швидкого і ефективного проведення судової реформи. 13 травня Верховна Рада ухвалила закон №2181, який забороняє судам зупиняти накази президента України, акти Верховної Ради і Вищої ради юстиції.

Українські ЗМІ стверджують, що ухвалення цього закону вже ставить кожного суддю України у залежність від волі президента.

У липні 2010 року Янукович підписав Закон "Про судовий устрій і статус суддів". В опозиції, у свою чергу, переконані, що закон суперечить Конституції і встановлює контроль над судовою системою з боку Партії регіонів. 3 серпня 2010 року набув чинності новий закон про судовий устрій.

Восени минулого року Венеціанська комісія висловила критичні зауваження щодо судово-правової реформи в Україні. У підсумкових висновках щодо закону про судовий устрій надано схвальну оцінку чотирьом положенням закону і висловлено критичні зауваження і рекомендації щодо більш ніж тридцяти.