Наприкінці минулого тижня Сенат США ухвалив резолюцію з вимогою до керівництва України негайно звільнити екс-прем'єра Юлію Тимошенко. Сенат також запропонував Держдепартаменту США застосувати санкції щодо осіб, причетних до ув'язнення екс-прем'єра. Втім, в МЗС України не стали надавати цьому документу великого значення, заявивши, що резолюція має "декларативний, необов'язковий характер". Така оцінка викликала хвилю критики на адресу українських дипломатів з боку опозиції.

Резолюцію про ситуацію в Україні, зареєстровану сенаторами Джеймсом Інхофом і Діком Дурбіном, Сенат США ухвалив у ніч проти суботи, 22 вересня (за вашингтонським часом).

"Сенат засуджує дії Адміністрації президента Віктора Януковича, спрямовані на політично вмотивоване ув'язнення колишнього прем'єра Юлії Тимошенко", - йдеться в документі.

Сенат закликав президента України і його адміністрацію негайно звільнити Юлію Тимошенко та інших політичних в'язнів. Резолюція також містить заклик до ОБСЄ "чинити спільний всебічний дипломатичний тиск на президента Януковича, щоб домогтися звільнення пані Тимошенко".

Крім того, сенатори зажадали від держдепартаменту США заборонити видачу віз "тим, хто відповідальний за ув'язнення Тимошенко і погане поводження з нею", пише Олена Геда в статті "Визвольний рух" у газеті "Коммерсантъ-Украина".

Першим про ухвалення резолюції повідомив на своїй сторінці в Facebook адвокат Тимошенко Сергій Власенко. Правда, у своєму повідомленні він спотворив ситуацію, написавши, що за резолюцію "проголосували в Сенаті одностайно", - річ у тім, що голосування взагалі не було. Проте резолюція вважається ухваленою.

Історія з ухваленням цієї резолюції виглядає як спортивне змагання двох нечисленних команд - лобістів української опозиції і лобістів української влади в американському Сенаті. Більшість же сенаторів, найпевніше, навіть не в курсі того, що від їхнього імені ухвалена якась резолюція.

Почалася ця історія в четвер, 20 вересня, на засіданні міжнародного комітету Сенату (це аналог нашого комітету Верховної Ради у закордонних справах). На це засідання було винесено проект цієї самої резолюції.

Наскільки він був "важливий" для комітету в цілому, можна судити з того, що в списку проектів для голосування на сайті Конгресу резолюція у справі Тимошенко в списку проектів була десь всередині, після дозволу американському МВС випускати електронні чіпи для качок та дозволу індіанцям черокі на оренду водойм.

Проте саме в цьому комітеті відбулася перша поразка офіційного Києва. У ньому знайшлося одразу кілька лобістів української опозиції - перший, її давній прихильник Річард Лугар і автори проекту резолюції Джеймс Інхоф і Дік Дурбін, яким у листопаді змагатися на виборах в округах, де проживає українська діаспора. Вони привели на засідання Євгенію Тимошенко, якій, щоправда, виступити не дали, але проект резолюції ухвалили - одним голосуванням в пакеті з качками й індіанцями. Що не дивно: це було останнє перед канікулами голосування, і сенатори квапилися в свої округи, до майбутніх виборців.

Через ті ж таки канікули шансів на ухвалення резолюції було небагато: залишалося лише два пленарних дні Сенату - вечір четверга і п'ятниці, а для узгодження було потрібно пройти кілька етапів. Тут варто пояснити, що голосування за подібні резолюції немає: щоб вона вважалася ухваленою, більшості потрібно отримати добро від меншості, що проти резолюції ніхто не заперечує, а також заручитися згодою спікера. Тобто для того щоб резолюцію не ухвалили, достатньо було присутності в залі одного сенатора, який не погоджувався б з нею.

Як розповіло джерело в посольстві України в США, спершу резолюцію внесли в зал удень. Але тут знайшовся один сенатор (мабуть, лобіст української влади), який сказав, що текст резолюції його не влаштовує. У звичайному випадку це означало б її зняття. Але лобісти української опозиції виявилися хитрішими: вони зняли старий текст резолюції, внесли в нього технічні правки і під тим же номером внесли в зал у той же день. Точніше, ніч: у момент, коли опитували сенаторів, чи заперечує хтось проти резолюції, була третя ночі з п'ятниці на суботу, до кінця засідання залишалося кілька хвилин, сенатор, який раніше заперечував, на той час пішов, а серед решти чотирьох сенаторів заперечувати вже не було кому. Резолюція ухвалена, пише Дмитро Коротков у статті "У Сенаті США голосували спочатку за качок, а потім - за Тимошенко" в газеті "Сегодня".

У МЗС України заявили, що вважають недоцільним коментувати резолюцію Сенату США, "враховуючи спосіб її розгляду і декларативний, необов'язковий характер документа".

"Складно серйозно сприймати документ, ухвалений за процедурою, яку з усією дипломатичною стриманістю можна назвати як мінімум сумнівною", - зазначили в прес-службі МЗС.

Як розповів співрозмовник в дипломатичних колах, такого роду документ вважається ухваленим автоматично, якщо ніхто із сенаторів не виступив проти.

"У залі в цей момент перебувало чотири сенатора (зі 100 обраних). Їх запитали, чи є заперечення; заперечень не було, відповідно, резолюція вважається ухваленою", - розповів співрозмовник.

У відомстві вважають, що автори резолюції свідомо намагалися уникнути обговорення документа.

"Друзі команди Тимошенко зробили все для того, щоб закинути в український інформаційний простір черговий фальсифікований привід для гучних безпідставних дискусій і дискредитації майбутніх парламентських виборів. Ці зусилля суперечать національним інтересам України і приречені на провал", - заявили в прес-службі МЗС.

В опозиції заяву зовнішньополітичного відомства назвали хамством.

"Навіть не знаю, чим міністру Костянтину Грищенку і його "дипломатам" потрібно було обкуритися, щоб видавати такі хамські заяви від імені держави України, - написав на своїй сторінці в Facebook голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко ("Наша Україна - Народна самооборона"). - Резолюція Сенату США не є документом прямої дії, вона має рекомендаційний характер, але навіть це так налякало януковичів, азарових і грищенко, що позбавило розуму і паралізувало здатність думати".

"Думаю, що ця резолюція частково торкнеться і вищих чиновників МЗС, тому їхня реакція недивна", - заявив перший заступник голови фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв.

В опозиції наполягають, що резолюція Сенату США є "останнім попередженням".

"Сигнал очевидний: якщо в країні продовжаться політичні репресії, щодо вищого керівництва буде задіяно санкції", - вважає пан Соболєв.

Тим часом співрозмовник у дипломатичних колах наполягає, що ухвалення резолюції не спричинить жодних наслідків для України.

"Цей документ висловлює думку Сенату. Але це не означає, що резолюція обов'язкова для виконання держдепом або будь-якими іншими органами. Це просто заклик, який не має юридичної сили", - вважає дипломат.

Були побоювання, що резолюція Сенату виявиться жорсткішою. Один із проектів документа передбачав численні санкції щодо нашої країни і влади. Однак в остаточному тексті про санкції немає ні слова. Зник пункт про відкликання американського посла з України до звільнення Юлії Тимошенко, не йдеться і про заборону видачі американських віз особам, причетним до засудження та неналежного лікування екс-прем'єра. Вилучена стаття про звернення до НАТО припинити співпрацю з Україною.

"Це не наша політика, щоб думати про введення санкцій до керівництва України. Ми хочемо продовжувати працювати з керівництвом, ми хочемо побачити результати", - прокоментував резолюцію помічник держсекретаря США Філіп Гордон.

Самозрозуміло, резолюція Сенату для України має рекомендаційний характер.

"S.Res. 466 (резолюція щодо України) належить до категорії так званих звичайних резолюцій, які кожна з палат Конгресу США (Сенат і Палата представників) може ухвалювати окремо. Такі документи не вимагають ні схвалення іншою палатою, ні підпису президента, і не мають сили закону", - дає пояснення газета Конгресу США The Hill.

Але хоч який би м'який характер мала резолюція Сенату, вона все ж ризикує затьмарити візит президента Віктора Януковича до США. Планується, що український президент 24-26 вересня візьме участь у засіданні 67-ї сесії Генасамблеї ООН. Політологи припускають, що в Штатах Януковичу доведеться "тримати удар". І від того, як себе поведе гарант, залежить подальше ставлення до України з боку світового співтовариства.

"Перше питання, на яке доведеться дати відповідь Віктору Януковичу в США: як українська влада буде реагувати на ухвалену Сенатом резолюцію? Дуже важливо, щоб президент зміг знайти необхідні слова, щоб запобігти вотуму недовіри до української влади", - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Як варіант, за словами політолога, Віктор Янукович може пообіцяти відправити Юлію Тимошенко на лікування за кордон.

Експерт-міжнародник Павло Рудяков вважає, що США не проти поставити під сумнів результати виборів в Україні.

"Останнім часом зі США надходять суперечливі заяви щодо України. Спочатку обговорюється жорсткий варіант резолюції, потім ухвалюється більш м'який варіант документа. У Держдепі заявляють, що "придивляються" до ситуації в нашій країні. Така поведінка мимоволі наштовхує на думку, що в США йде поетапна підготовка до того, щоб 28 жовтня повідомити про невдоволення ситуацією в Україні - поставити під сумнів результати наших парламентських виборів", - каже експерт, пише Олена Галаджій у статті "М'яке прохання США" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Незабаром після рішення сенатського комітету з міжнародних справ, у Вашингтоні Євгенія Тимошенко оприлюднила звернення Юлії Тимошенко до парламентів і лідерів держав.

"Дії американських сенаторів у точності відповідають проханню Тимошенко здійснити політичний переворот в Україні, - вважає політолог Михайло Погребинський. - Друзі пізнаються в біді: вона в біді, і вони їй допомагають, тому що розуміють: якщо не спробувати тепер, у зв'язку з виборами, таких шансів вже не буде до 2015 року. Але схоже, що це - не єдина мета. Я б звернув увагу, що один з авторів резолюції - Дік Дурбін - є впливовим сенатором, близьким до президента Барака Обами. І його резолюція створює для американського президента зручну ситуацію, коли він може сказати Віктору Януковичу: мовляв, ми вас любимо, але не можемо йти наперекір Сенату".

Тим не менш, одностайність сенаторів-міжнародників не могла не звернути на себе увагу. Тим більше, що вона виявилася багато в чому співзвучною з досить коректною по формі, але вельми жорсткою за змістом заявою президента Польщі Броніслава Коморовського, яку він зробив по завершенні переговорів з Віктором Януковичем у столиці України.

"Справа Юлії Тимошенко є внутрішньою справою України, але також ця справа є серйозною, знаковою перешкодою на шляху зближення України з країнами Європейського Союзу. Це справа також може бути перешкодою підписання Угоди про асоціацію", - зазначив голова польської держави, йдеться в матеріалі "Звернення до парламентів і лідерів демократичних країн, міжнародних організацій, що працюють для зміцнення свободи, і до всіх українців світу" в газеті "Дзеркало тижня".