Саміт ЄС надав Сербії офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Про це заявив переобраний на другий термін президент Європейської Ради (ЄР) Герман ван Ромпей. "Європейська Рада надала Сербії статус країни-кандидата в Євросоюз", - сказав він.

Сербія стала останньою з-поміж балканських держав, яка отримала статус офіційного кандидата на вступ у Євросоюз. Тепер має бути запущений процес переговорів про прийом, які можуть бути проведені за три-п'ять років, передає ИТАР-ТАСС.

Раніше в четвер, 1 березня, стало відомо, що останні заперечення проти цього рішення зняла Румунія. Бухарест наполягав на посиленні захисту прав румунської меншини в Сербії.

Насправді вимоги Бухаресту стосувалися зовсім не Белграда, а своїх партнерів по ЄС, - використовуючи сербську тему, президент Траян Бесеску намагався виторгувати у колег по ЄС прискорення процедури прийому Румунії в шенгенський простір. Проте цей розрахунок не виправдався: питання про вступ Болгарії і Румунії в шенгенський простір саміт ЄС переніс на осінь.

24 лютого на переговорах у Брюсселі між Белградом і Приштиною було досягнуто угод про регіональну співпрацю і спільний контроль на пропускних пунктах.

Белград також пішов на визнання за Приштиною права самостійно виступати на регіональних форумах. Саме такого формулювання вимагав від Сербії Євросоюз, щоб почати офіційний процес прийому цієї країни.

Власне, з погляду ЄС, Сербія - не остання країна Балкан, досі не залучена в процес євроінтеграції. Останньою такою " країною" якраз має стати край Косово, незалежність якого визнали 22 з 27 країн Євросоюзу.

Через неповне визнання цієї самопроголошеної республіки країнами ЄС, а також невизнання Косова з боку Белграда, процес прийом краю до ЄС вельми ускладнився.

Вимога до Белграда визнати право Приштини самостійно виступати на регіональних форумах йде саме в цьому напрямі - адже ЄС є регіональною міжнародною організацією.

Зазначимо, що на відміну від інших країн, що входили до Югославії та прагнуть увійти до ЄС, саме до Сербії Євросоюз висуває найсуворіші вимоги. Зокрема, Брюссель наполягав на видачі Гаазькому трибуналу всіх сербів, звинувачених у військових злочинах під час балканських воєн у 1990-ті роки.

Белград ці вимоги виконав, з-поміж останніх передавши трибуналу колишніх начальника Генштабу Збройних сил Республіки Сербської Ратка Младича і президента республіки Сербська Країна Горана Хаджича.