Експерименти на найбільшому в світі прискорювачі здатні породити елементарні частинки, які переміщаються назад в часі. Такий висновок теоретичної роботи, яку цілком можна перевірити в дослідах на женевському колайдері.

Хоча подорожі в часі буде можливою тільки для особливих частинок, важко переоцінити значення подібного відкриття для фізики.

Тому дослідження, яке виконали Чіу Ман Хо і Томас Вейлер з університету Вандербільта, заслуговує пильної уваги, пише Membrana.

Нагадаємо, одному з головних завдань ВАК (LHC) є пошук бозона Хіггса - гіпотетичної частинки, що відповідає за наявність у матерії маси. Деякі теоретики передбачають, що в зіткненнях, які народжують хіггсівські бозони, одночасно виникатимуть і так звані синглетні бозони Хіггса. А ці частинки мати володіти цікавими властивостями.

"Згідно теорії Вейлера і Хо, синглетні бозони Хіггса можуть стрибати в додаткове, п'яте вимірювання, де вони здатні рухатися вперед або назад в часі, щоб знову з'являтися в майбутньому або минулому", - повідомляє "Фокус".

Перевірити наявність таких частинок-мандрівників буде нескладно: вони самі (а точніше - продукти їхнього розпаду) з'являтимуться в детекторі перед зіткненням, їх породжувачем.

Робота Вейлера і Хо базується на М-теорії, покликанії об'єднати фундаментальні взаємодії і стати таким чином "теорією всього". Вона припускає наявність 10 або 11 вимірювань.

При цьому більшість "будівельної цегли" Всесвіту не виходять за рамки звичних, спостережуваних нами вимірювань, але є виключення. Одним з них і можуть бути синглетні бозони Хіггса. Їхнє переміщення в додаткових вимірюваннях на наш погляд виглядатимуть як скачки в часі.

Вейлер зазначає, що нова теорія виключає парадокси, пов'язані з подорожами в часі, оскільки людину послати в минуле у такий спосіб неможливе. Проте, науковець наголошує, що, якщо люди могли б контролювати виробництво синглетних бозонів Хіггса, вони могли б посилати крізь час повідомлення. Чи здатні такі дії викликати парадокси - ще питання.