Олександра Лукашенка переобрано президентом Бєларусі майже одноголосно, але опозиція на знак протесту спробувала була взяти штурмом будинок уряду. Батька міцно тримає кермо влади, населення вірить йому, і у нього не було потреби вдаватися до хитрощів, констатують ЗМІ. Захід мріє про доброчинної трансформації режиму, але не має ілюзій.

У статті, опублікованій напередодні виборів у Бєларусі в тижневику L'Espresso, йдеться: "Бацька, як називають Лукашенка, прийшов до влади в 1994 році. За допомогою суперечливих заходів він зумів провести країну через хаос 1990-х до відносної економічної стабільності. Монополія держави, гарантовані, нехай навіть скромні, зарплати і пенсії, згода між різними верствами населення і привілейовані відносини з Москвою - ось такий його рецепт".

Видання зазначає, що ці дострокові вибори: "Цікавий момент для президента, який вочевидь бажає царювати доти, доки його син Коля, якому зараз 6 років, не буде готовий успадкувати владу. Під загрозою опинитися виведеним з гри Кремлем президент зробив превентивний крок, упевнений у тому, що все ще може розраховувати на "болгарський" варіант підсумків голосування".

Коментуючи велику кількість зареєстрованих кандидатів, газета пише: "Заглядаючи в очі все більш критично налаштованим західним сусідам, які дуже скоро стануть єдиним якорем порятунку економіки, Лукашенко розробив для виборчої кампанії хореографію в стилі демократичного лялькового театру". На думку Ярослава Романчука, кандидата від Об'єднаної громадянської партії, "реєстрація дев'яти кандидатів є методом, за допомогою якого влада намагається перешкодити консолідації демократичних сил. Така зміна сценарію має легітимізувати Лукашенка в Європі. Бацька може отримати перемогу і за такої системи, тому що вона заснована на махінаціях".

"Не варто забувати і про те, що являє собою Бєларусь: Мінськ - головне місто аграрної країни, в якій велика частина сіл не змінилася з часів Радянського Союзу, - пояснюють автори статті. - Лукашенко з'являється на телеекранах у тисячу разів частіше, ніж опозиційні кандидати. У будь-якому разі репортажі про альтернативних кандидатів - крапля в океані програм про всюдисущого Лукашенка і передач державних телеканалів, які очорнюють кандидатів від опозиції. Альтернативна інформація надходить через Інтернет, але жителі сіл, як правило, не користуються Інтернетом".

Ніхто не каже, що бєларуси готові до високої мобілізації в разі фальсифікації виборів, підсумовує видання. Цей народ ніколи не був народом революціонерів. Однак негативне судження про Бацьку-хазяїна поширюється як вірус. Дисидент Юрій Хащеватський говорить: "Бєларусь - прекрасна країна, але, на жаль, дурню дісталася".

У неділю бєларуський ЗМОП відбив натиск демонстрантів, які намагалися взяти штурмом Будинок уряду в Мінську, висловлюючи обурення переобранням Лукашенка на пост президента, повідомляє The New York Times.

За деякими відомостями, раніше в неділю було побито до непритомності одного з провідних кандидатів від опозиції Володимира Некляєва. "Коли Некляєв і близько 100 його прихильників йшли на головну площу, щоб приєднатися до акції протесту, на них без попередження напали чоловіки в чорних масках й одязі без розпізнавальних знаків. Вони кидали шумові гранати і почали атакувати людей. Побили також кореспондента і фотографа The New York Times, але серйозних травм у них немає", - пише видання.

"Зростання напруженості суперечить цілеспрямованим зусиллям Лукашенка зі створенням більш демократичного іміджу цих виборів", - вважає газета.

Вчора пізно ввечері лідери партій, які протистояли Лукашенку в ході виборів, увійшли до будівлі уряду, щоб провести переговори, повідомляє Corriere della Sera. Поза приміщенням, на площі, тривали зіткнення. На думку зарубіжних спостерігачів, вибори проходили без видимих порушень. "Бєларуський Батька контролює все, тримає кермо влади в своїх руках і сам вирішує, хто має з'явитися на телебаченні, пише видання, таким чином, у нього не було необхідності вдаватися до хитрощів, щоб забезпечити переобрання. До того ж широкі верстви населення вірять йому, поважають його і задоволені тим, що він робить".

"Ця 10-мільйонна країна живе ніби поза часом, - продовжує кореспондент, - хоч і розташована між Росією Володимира Путіна та Європейським Союзом. Держава володіє більшою частиною промислових підприємств і систем обслуговування, займається всім і веде громадян від колиски до могили".

"Проблема полягає в тому, що Мінськ живе за рахунок допомоги сусідів. Цього року МВФ надав 3,5 млрд доларів. Допомога надходить від ЄС і США: атомний реактор і фінансування на 3-4 млрд євро. І нарешті, Росія знову стала дружньою після періоду охолодження. Кремль нещодавно заявив, що не стане сильно підвищувати ціни на газ, а президент Медведєв уклав з Лукашенком договір про скасування мит на експортований у Бєларусь газ: це обійдеться російському бюджету більш ніж у 5 млрд доларів", - повідомляє кореспондент.

Звісно, Москва робить це не просто на знак дружби: Бєларусь - важливий вузол нафто- і газопроводів, а також має досить важливе стратегічне положення, зазначається в статті. Так що всі намагаються догодити "останньому диктатору Європи".

Лукашенко з величезною перевагою отримав перемогу, наблизившись до європейського рекорду політичного довгожительства, пише французька Le Figaro. Опозиція, яка заявила про фальсифікації на виборах, "не змогла перешкодити" Сані "повести свій народ світлими дорогами, описаними в офіційній пресі", відзначає кореспондент. За 16 років Бацькові вдалося взяти країну під повний контроль, для цього треба було безліч обхідних маневрів, а "багато його противників зникають - як у буквальному, так і в фігуральному сенсі". Водночас харизматичний Лукашенко вміє подобатися народові, визнає газета, нагадуючи, що "місяць тому країна, що заборгувала МВФ, на 50% підвищила мінімальну зарплату і на 30% - оклади держслужбовців".

"Росія, дистанціювавшись від виборів, щойно зробила колишньому сателіту нафтовий подарунок на кілька мільярдів доларів і підтримуватиме Лукашенка доти, доки йому не знайдеться відповідної зміни, але цього поки не передбачається. Брюссель мріє про добровільну трансформацію режиму, але не має ілюзій", - йдеться в статті. "Хоч що б говорив Лукашенко, ясно одне: демократія - не його дорога, і змінити його неможливо", - наводить видання думку європейського дипломата.