Президент України Віктор Янукович тепер може сміливо говорити про "свіжу кров" в уряді. Новачків, з якими буде змушений уживатися в одному човні Микола Азаров, вистачає. На своїх посадах залишилися або пересунуті в рамках уряду лише половина міністрів. Отже, кого ж з новачків відправив Віктор Федорович у "Кабмін камікадзе"?

Сергій Арбузов, перший віце-прем'єр

Арбузов до останнього часу вважався головним претендентом на прем'єрський пост, і, можливо, незабаром таки сяде у це крісло. Екс-голова Нацбанку цілком очікувано пішов на підвищення. У Нацбанк - на зміну призначеного ще під час Помаранчевої революції Володимира Стельмаха - Арбузова вводили поетапно. У травні 2010 року маловідомого донецького банкіра уряд ввів до складу наглядової ради "Укрексімбанку", пише Главком.

У вересні того ж року він змінив Анатолія Шаповалова на посаді першого заступника голови НБУ. Вже тоді в ЗМІ з'явилася інформація, що молодий банкір дружить із сином Віктора Януковича Олександром, і, фактично, є "банкіром сім'ї Януковичів". Товаришує Сергій Арбузов також із Сергієм Тігіпком. І, за інформацією джерел, у нього є те, чого немає у багатьох вищих чиновників України, - прямий доступ у кабінет президента.

Мати Сергія Арбузова, Валентина Арбузова, очолює Всеукраїнський банк розвитку (Київ, ВБР). Нацбанк зареєстрував ВБР у квітні 2009 року. До 1 липня 2010 року єдиним акціонером фінустанови було ТОВ "Донпостачтара", основним власником якого є Олександр Янукович.

Ще до призначення на посаду голови НБУ найбільший шок у рядах депутатів і економічних експертів викликала не декларація Арбузова, а позначка в паспорті: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера згідно з рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 6 травня 2005 року". З таким штампом можна виходити "сухим" з будь-яких фінансових афер.

На посаді глави Нацбанку Арбузову вдалося прославитися скандальними ініціативами: від удалих - обміну валюти за паспортом і запровадження обов'язкового продажу валютної виручки експортерами до невдалої - ідеї 15-відсоткового збору з продажу валюти. Остання ідея викликала великий резонанс - відповідний законопроект нарвався на жорсткий опір самих "регіоналів", після чого Арбузову навіть довелося запускати рекламну кампанію з відбілювання свого іміджу.

Арбузов виявився одним з небагатьох у команді Януковича, кому вдалося зібрати власну команду. За даними джерел, група Сергія Арбузова також активно зайнялася медіа. Канал БТБ, ще не встиг вийти в ефір, як вже потрапив у низку скандалів, інтернет-сайт "Форум", газета "Взгляд", яку тоннами роздають у метро - це не повний список медійних активів, близьких до Нацбанку.

Олег Проскуряков, міністр екології та природних ресурсів

Змінив на цій посаді Едуарда Ставицького. А того призначили міністром енергетики та вугільної промисловості.

До нового призначення Проскуряков працював на посадах голови Державної служби геології та надр, голови НАК "Надра України". Держслужбу він очолював ще в 2006-2008 роках, і, за деякими відомостями, вдруге був призначений на цю посаду за пропозицією тодішнього глави Мінекології Едуарда Ставицького.

Взагалі, Ставицький відіграв чималу роль у житті Проскурякова. У 2002-2004 роках Проскуряков був формальним власником не чужих родині Ставицького фірм "Чинне співробітництво" і "Нафтопродукти". У 2010-2011 був радником Ставицького, коли той обіймав пост голови правління НАК "Надра України". Коли Ставицький став керувати Держгеологією, він ініціював призначення Проскурякова на свою посаду в "Надрах". Такий розклад дозволив єнакіївському бізнесменові Юрію Іванющенку продовжити істотне розширення своїх нафтогазодобувних горизонтів.

Так само, як і Ставицького, відомого рішеннями, що дозволили перевести резиденцію президента в Межигір'ї у приватну власність, Проскурякова пов'язують з інтересами родини Віктора Януковича.

Леонід Кожара, міністр закордонних справ

Чутки про те, що Кожару буде призначено замість запального Костянтина Грищенка, ходили давно. Незрозуміло, правда, що буде залежати від глави МЗС у нинішній конфігурації влади - наприклад, від підготовки візиту Віктора Януковича до Москви (що не відбувся) головне дипломатичне відомство зовсім відсторонили. А неминуча необхідність відбілювати "успіхи української влади" ставить непосильне завдання перед будь-яким міністром закордонних справ. Але дипломатичного вміння сказати багато, але незрозуміло про що, у Кожари не відняти. Пригадується телевиступ Леоніда Олександровича напередодні того самого візиту в Москву, в якому він розписував принади Митного союзу, а буквально наступного дня після того, як ніхто нікуди не поїхав, Кожара вже запевняв, що вступ України в МС неможливий за українським законодавством.

Врешті "газовикам" частково вдалося відстояти у Сім'ї Грищенка, якого зробили віце-прем'єром. Причому, судячи з того, що зміни в Положення про Кабінет міністрів про кількість віце-прем'єрів уносилися на ходу, можна припустити, що рішення залишити його в структурі уряду з'явилося в останній момент. Але, враховуючи не найтепліші стосунки між колишнім і новим главами МЗС, спостерігати за нашою міжнародною політикою буде досить цікаво.

Олександр Вілкул, віце-прем'єр

Про просування Вілкула у вищі ешелони влади подейкували не перший день. Та й сам дніпропетровський губернатор неодноразово був помічений в розміщенні іміджевих матеріалів про свою скромну персону, в якій плекали його імідж перспективного господарника. Оптимізму кар'єрним перспективам Вілкула додавав той факт, що він є протеже найбагатшої людини країни Ріната Ахметова. У його біографії - робота топ-менеджером у багатьох "ахметовських" структурах. Віктор Янукович напевно подумав, що саме час скористатися найближчим резервом, причому Олександра Юрійовича відразу призначили віце-прем'єром, який куруватиме інфраструктуру, будівництво, регіональний розвиток та ЖКГ. Таким чином віце-прем'єрські посади формально поділені між основними групами впливу в президентському оточенні: Сім'єю, "газовиками" та "ахметовцями".

Геннадій Темник, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

Переїжджає до Києва і заступник Вілкула в Дніпропетровській ОДА. За фахом Темник - метеоролог, в облдержадміністрації очолював постійну комісію з питань комунальної власності та ЖКГ. Встиг попрацювати оперуповноваженим відділу по боротьбі зі злочинністю на ринках у Кривому Розі, директором птахофабрики та заступником мера не чужого родині Вілкула Кривого Рогу.

Ігор Прасолов, міністр економічного розвитку і торгівлі

Ще одна стовідсоткова людина Ахметова і його близький друг - з 2000-го по 2005-й роки уродженець Мурманської області працював генеральним директором компанії "СКМ". У 2005-му Прасолов пішов у політику, потрапивши за квотою "ахметовців" у список Партії регіонів. Зберіг високий сорок третій номер у списку і на дострокових виборах у 2007-му. Був призначений парламентом членом ради НБУ, ставши очима Ріната Ахметова в регуляторі. У квітні цього року замінив Петра Порошенка на посаді голови Ради Нацбанку, і ось тепер - нове просування кар'єрними східцями.

Володимир Козак, міністр інфраструктури

Свою кар'єру Козак почав на донецькій залізниці. Укрзалізницю очолював двічі: у 2006-2007 роках і з 21 березня 2011 року по сьогодні. Вперше залишив пост у зв'язку з достроковими виборами до Верховної Ради в 2007 році і формуванням нового складу уряду, який очолила Юлія Тимошенко. Двічі був депутатом - п'ятого та шостого скликань від Партії регіонів. Очолював комітет з питань транспорту і зв'язку.

До свого першого приходу в Укрзалізницю Володимир Козак працював у компанії "Лемтранс", що належить Рінату Ахметову. І в новому уряді, так само, як і на посту головного залізничника, найпевніше лобіюватиме інтереси власника групи "СКМ".

Наталія Королевська, міністр соціальної політики

Найбільш несподіване призначення. Партія Наталії Королевської "Україна - Вперед!", незважаючи на безпрецедентне фінансування, зазнала нищівної поразки на парламентських виборах 2012 року, набравши 1,58%. Наталія Юріївна, яка під час кампанії намагалася постати затятим борцем із владою, знайшла собі місце в уряді.

Напередодні кампанії Королевська розповідала, що її бізнес "стоїть". "Батьки продали акції "Луганськхолоду" минулого літа. Коли в морозильних камерах було мінус 30, а на вулицях - плюс 40, сидів весь УБЕЗ і перераховував морозиво, а податкова міліція контактувала з усіма людьми, з якими я працювала", - зазначала вона.

За однією з версій, спонсором її кампанії був олігарх Віталій Гайдук. За іншою, її фінансував Рінат Ахметов. До того ж у партійному списку її журналісти нарахували, як мінімум, 7 представників "короля Донбасу". Також відомо, що керівник фонду Ахметова Наталія Ізосімова є хрещеною матір'ю молодшого сина Наталії Королевської.

Олена Лукаш, міністр Кабінету міністрів

Останнім часом Конституційний Суд відійшов на другий план, тому і про Олену Лукаш, яка представляла там інтереси президента, було не надто чути. Тим не менш, зв'язка Лукаш і її чоловіка - голови Служби зовнішньої розвідки Григорія Ілляшова - вважається досить впливовою в українській політиці.

Фактично під Олену відтворили пост міністра Кабінету міністрів. Нагадаємо, що після того, як наприкінці 2010-го Янукович звільнив Анатолія Толстоухова в рамках проведення адмінреформи, ця посада була ліквідована як така. Але президент вирішив, що пора відродити вакансію урядового "завгоспа".

Павло Лебедєв, міністр оборони

Загадковий персонаж. "Тушка" з БЮТ у п'ятому скликанні, в шосте скликання пройшов вже за списком Партії регіонів. На останніх виборах пройшов до парламенту по одному з мажоритарних округів у Севастополі (по другому пройшов одіозний "регіонал" Вадим Колесніченко), а це означає, що тепер повторні вибори доведеться проводити не у п'яти, а в шести округах.

Якщо попереднього міністра - Дмитра Саламатіна - переслідували скандали про російське громадянство, то прихильники конспірологічних версій цілком можуть підозрювати в зв'язках із сусідньою державою і маловідомого Лебедєва. Багатьох, наприклад, може збентежити, що новий міністр - уродженець Краснодарського краю, який закінчив Ярославське вище фінансове училище. Перше місце роботи - слюсар автобази піонертабору "Орлятко". Зараз фінансові справи Лебедєва йдуть більш ніж добре: новий міністр оборони задекларував минулого року дохід у 36,5 мільйона гривень, а від кількості належних йому земельних ділянок рябіє в очах. Мільйонер вже пообіцяв продовжити проведення реформ в оборонному відомстві, збільшити зарплати військовослужбовцям і вирішити житлове питання.

Михайло Болотських, голова Держслужби з надзвичайних ситуацій

Легким помахом пера президент Янукович реорганізував Міністерство надзвичайних ситуацій в Державну службу надзвичайних ситуацій. І віддав пост глави вихідцю з Луганщини.

У період з 1998 по 2007 рік Михайло Болотських керував управлінням МНС у Луганській області. Деякий час працював у центральному апараті МНС на посаді директора департаменту, після чого в червні 2007 року був призначений заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій. З липня 2010 року - перший заступник, виконувач обов'язків голови МНС (12 листопада 2010-го указом Януковича главою МНС був призначений Віктор Балога).

Нагадаємо, 24 грудня Янукович провiв низку кадрових призначень до нового уряду прем'єра Азарова. ЗМІ проаналізувавши призначення дійшли висновку, що ключові посади в уряді опинилися під контролем не Партії регіонів і фінансово-промислових груп, а "Сім’ї" — президента і його старшого сина Олександра. Українські експерти відзначають непередбачуваність складу новопризначеного Кабінету міністрів.