Cтаном на 7.00 понеділка в 11 районах Закарпаття (Берегівський, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський і Хустський), які були підтоплені тало-дощовим паводком, ситуація стабільна, контрольована.

На всіх річках спостерігається подальший спад рівнів води, повідомляє прес-служба МНС України.

Наразі проводяться аварійно-відновні роботи, до яких залучені комунальні служби області і підрозділи МНС (всього 63 людей і 16 одиниць техніки, зокрема від МНС 36 осіб і 9 одиниць техніки).

Тим часом експерти вважають, що усі протипаводкові заходи, які щороку забирають багато сил і грошей, не зможуть врятувати Закарпаття від затоплення. Вони кажуть, що боротися треба з причинами повеней - вирубуванням лісів та засміченням малих річок, передає ТСН.

Анатолій Петруня, прокурор Закарпатської області: "Це біда для Закарпаття: незаконна рубка лісу, транспортування краденого лісу. Дуже багато справ, коли ліс вирубують невстановлені особи, звичайно без лісової охорони тут не обходиться". Ще одна причина – незаконна забудова на берегах річок.

Нагадаємо, днями Закарпаття знову затопило. Цей грудневий паводок, кажуть люди, місцями був навіть сильнішим, ніж трагічна повінь 2001-го. Десятки сіл і сотні гектарів угідь постраждали у Свалявському, Виноградівському, Воловецькому, Міжгірському, Хустському та інших районах.

Не допоміг навіть центр автоматизованого стеження за опадами, рівнем води та температурою повітря в регіоні - поки що єдиний протипаводковий проект в Україні, який повністю втілили в життя. Кожні п'ять хвилин тут спостерігають, як на території області формується паводок і куди піде паводкова хвиля. Якщо до кінця реалізують протипаводкову програму, то зможуть перехоплювати й регулювати повеневі води. Не допомогли й дамби, на які закарпатці віддали власні гроші – по 50 тисяч з деяких обійсть.

Закарпатці звинувачують владу, яка нічого не робить. Влада натомість звинувачує закарпатців, які не віддають землю на будівництво укріплень. Експерти вбачають причину у вирубуванні лісів.

А в той же час влада Закарпаття переконана, що лісопереробна галузь регіону перебуває у скрутному становищі, тому і лісопереробники, і держлісгоспи мають знайти спільну мову для термінового реагування на проблемні питання, а саме – збільшити обсяги вирубування. Від лісопереробної діяльності, за словами губернатора області, до бюджету надходить надто мало грошей – близько одного відсотка всіх надходжень. На думку чиновників, це неприпустимо мало для області, більшість території якої вкрита лісами.

Яких збитків зазнало Закарпаття від цьогорічного грудневого паводку, ще невідомо. В регіоні це четверта руйнівна повінь за останні 12 років і десята за понад півстоліття.