Московська мерія нарешті схвалила маршрут ходи опозиції 4 лютого, повідомляють ЗМІ, намагаючись розібратися, чи в Росії структуруються громадянські ініціативи, визначаються політичні платформи протестувальників, чи ж суспільне бродіння більше нагадує флешмоб? Так, в Барнаулі ведмежата, чоловічки з "Лего" і персонажі "Південного парку" були розставлені у вигляді мітингувальників з гаслами "Я за чесні вибори".

Тепер, коли московська мерія все ж таки схвалила маршрут ходи 4 лютого, головною перешкодою для антикремлівських демонстрантів залишається російська зима, зауважує у блозі на сайті The Wall Street Journal журналіст Олександр Коляндр.

Організатори підкреслюють, що мітинг після ходи буде нетривалим: "Не треба морозити людей". Блогери передрікають, що багато хто не вийде на вулицю, інші публікують інструкції, як утеплитися.

Тим часом 4 лютого 1991 року - за температурі мінус 15 - відбувся найбільший антикомуністичний мітинг, нагадує автор.

Російська поліція недобре дивиться на демонстрантів-опозиціонерів, навіть пластмасових і в 5 см зросту, зауважує The Guardian.  "Поліція Барнаула попросила прокуратуру перевірити юридичну законність нещодавньої акції протесту, коли десятки маленьких ляльок - ведмежата, чоловічки з наборів "Лего", персонажі "Південного парку" - були розставлені у вигляді мітингувальників і тримали транспаранти "Я за чесні вибори" та "Злодій повинен сидіти в тюрмі, а не в Кремлі", - розповідає журналістка Міріам Елдер.

"Ми вважаємо, що це все ж таки несанкціонований публічний захід", - сказав про "мітинг" іграшок заступник начальника УВС Барнаула з охорони громадського порядку.

Активісти виставили іграшки після того, як влада кілька разів відмовила у погодженні демонстрації на зразок мітингів за чесні вибори, що пройшли в Москві. Перехожі хихотіли, зате поліцейські прискіпливо переписали всі транспаранти. "Це не перший випадок", - пише газета, згадуючи про товариство "Сині відерця" та арт-колектив "Війна".

У Росії повіяло "арабською весною", пише в статті на сайті Die Welt Юлія Смирнова. Незадоволених громадян об'єднує небажання й надалі терпіти несправедливість мовчки.

"Перед масовими акціями протесту в грудні російські інтернет-користувачі голосували за тих, кого вони хотіли б бачити промовцями на мітингу: найбільшу підтримку отримали не відомі опозиційні політики, а популярні письменники, журналісти і музиканти, позиція яких близька до поглядів розгніваних громадян", - зазначає журналістка. При цьому протест має не так політичний, як особистий характер. Люди вийшли на вулиці, бо відчули, що їх ошукали, що їхню честь зневажили. Тепер Ліга виборців хоче спрямувати цю хвилю протесту на реалізацію таких конкретних проектів, як підготовка спостерігачів на виборах.

Громадянські ініціативи, продовжує Юлія Смирнова, існують в Росії вже кілька років, але громадськості досі було мало що відомо про їхню роботу. Основну проблему автор бачить у тому, що учасникам різних неполітичних об'єднань насилу вдається об'єднатися навколо певних політичних вимог. "Зрештою, завжди простіше декларувати, що тобі щось не подобається, ніж те, як ти плануєш зробити це в майбутньому сам", - зауважує журналістка.

Соціолог "Левада-центру", з яким вона поспілкувалася, уникав у зв'язку з хвилею протесту говорити про будь-який політичний рух. За його словами, до подій останнього часу більше підходить визначення "движуха" - як реакція на дії політичної еліти. Експерт не береться передбачити, наскільки ці суспільні настрої вплинуть на результат президентських виборів, однак вважає, що, найпевніше, колишній спокій у соціум не повернеться.

 The Washington Post коментує,  як на зміни в російському суспільстві реагує державне ТБ.

Протягом шести днів після грудневих парламентських виборів телебачення ігнорувало вуличні протести, які почали стрясати країну, йдеться в статті, але, коли протестувальники вийшли на Болотну площу 10 грудня, туди прибули знімальні групи центрального російського телебачення. "Як кажуть обізнані люди, о 15.00 надійшла вказівка: можете виходити в ефір", - повідомляє кореспондент Уїлл Інгланд.

"Телерепортажі, які пішли за тим, мали нейтральний характер і викладали факти - здавалося, що телебачення, центральний інструмент утримання Володимира Путіна при владі, нарешті поступилося тиску суспільства. Але захоплення прямими трансляціями виявилося недовгим: у січні повідець знову став коротким", - мовиться в статті. Путіну треба перемогти на виборах, і після тижнів суперечливості і невизначеності контрольоване державою телебачення повернулося до старих знайомих методів.

Так, знімальна група НТВ вистежила лідерів громадянської опозиції, які поверталися із зустрічі з американським послом Майклом Макфолом. Телеканал звинуватив їх у тому, що вони ходили по гроші, які США нібито надали на фінансування протестів, зазначається в статті.

ЦВК не допустив до участі в президентських виборах Григорія Явлінського, повідомляє своїм читачам L'Express . Лідер партії "Яблуко" переконаний, що таке політичне рішення міг ухвалити тільки Володимир Путін: "Всіх людей, які не згодні з тим, що відбувається в Росії, які хочуть іншої перспективи - відкритої, демократичної, європейської, сучасної - цим політичним рішенням не допускають до виборів", - сказав Явлінський.

Чи справді поява у російської опозиції потенційного лідера, якого вона досі позбавлена, так небезпечна для Кремля? Влада вважає за краще давати дорогу більш слухняним опозиціонерам, мовиться в статті. Зареєстровані на сьогодні кандидати - комуніст Зюганов, популіст Жириновський, лідер лівоцентристської "Справедливої ​​Росії" Миронов - належать до цієї категорії, пише видання, зауважуючи, що "складніше класифікувати випадок Михайла Прохорова".

"Є ризик, що влада спробує налаштувати нас один проти одного і розколоти", - пророкував на початку року опозиціонер Сергій Удальцов, який усвідомлює брак єдності в лавах маніфестантів, об'єднаних тільки своїм неприйняттям Путіна. Найближчим випробуванням стане мітинг опозиції 4 лютого, вказує видання.

Переклад InoPressa