Минулої п’ятниці справа про побиття Ольги Сніцарчук та Владислава Соделя на акції опозиції 18 травня дійшла до суду. Головного обвинувачуваного, відомого вже всій країні Вадима «Румуна» Тітушка, кореспондент Тиждень.ua навіть одразу не впізнав. Вдягнутий у рожеву теніску та сірі брюки спокійний хлопець був не надто схожий на гопника у спортивному костюмі, який розмахував руками перед об’єктивами камер на травневій акції. На суді Тітушко вів себе скромно та сумирно, начебто він в цій історії є жертвою, а не агресором, – вочевидь, саме така лінія поведінки була рекомендована його численними захисниками, про яких детальніше йтиметься нижче.

Саме судове засідання, з огляду на свій попередній характер, жодних сенсацій не принесло: початок слухання справи по суті призначили на 1 липня, запобіжний захід Тітушку у форми застави залишили без змін, до розгляду прийняли цивільний позов потерпілих про відшкодування їм моральної та матеріальної шкоди, але в арешті наявного у Тітущка майна молода суддя Лариса Радуцька відмовила.

Певно, вона ще не встигла до кінця ознайомитися з нормами нового Кримінально-процесуального кодексу – адже підставою для відмови послугувало те, що потерпілі у своєму клопотанні не вказали, яке саме майно обвинувачуваного вони просять арештувати і якою є його вартість. Натомість КПК цілком логічно вказує: такі подробиці потерпілі зазначати не мусять, адже вони апріорі не мають змоги, на відміну від, приміром, державного обвинувачення, з’ясувати, яке саме майно належить обвинувачуваному, тим більше, оцінити його вартість.

Таке рішення судді є ще одним підтвердженням того, на чиєму боці в даному процесі виступає влада. Так, по завершенні засідання декілька міліціонерів супроводжували Тітушка аж до самої машини, міліцейський офіцер на хвилину зупинив рух по вулиці, щоб сріблястий Volkswagen з Тітушком зміг безпроблемно виїхати з парковки, згодом правоохоронці по раціях координували супроводження автівки з «Румуном».

Тим часом, у парламентській слідчій комісії, яка займається розслідуванням подій 18 травня, назрів скандал. Четверо членів ТСК, які представляють провладну більшість залишили останнє засідання комісії, звинувативши опозиціонерів в упередженості. Загалом, будь-які ТСК, як свідчить практика, є вкрай неефективними органами, придатними хіба що для піару – звіти комісій мають бути оприлюдненими з парламентської трибуни (але не призводять до жодних реальних наслідків). Але останнім часом влада забрала в ТСК, більшість з яких з’являється за ініціативою опозиції, і таку можливість.

У попередньому звіті комісії, який було «злито» в ЗМІ, подаються загальновідомі факти: особи, що охороняли «антифашистський» мітинг Партії регіонів, напали на журналістів, міліція була бездіяльною і навіть не прагнула затримати когось з нападників по гарячих слідах тощо. Опозиція вимагала оприлюднення звіту з парламентської трибуни та його публікації в «Голосі України». Втім, спікер Володимир Рибак проігнорував ці вимоги, тож доля звіту, як і перспективи слідчої комісії як такої, залишаються непевними (достоту в такий спосіб було зведено нанівець роботу іншої ТСК, щодо фальсифікацій на останніх парламентських виборах). «Ми не братимемо участі у ваших провокаціях!» - кинула опозиціонерам регіоналка Олена Бондаренко, котра, судячи з усього, є головною відповідальною за піар-проект «Хороший Тітушко, погані журналісти».

Перша медіа-атака на Сніцарчук та Соделя з її боку пройшла вже за кілька днів після подій 18 травня. «Саме таких людей (Сніцарчук і Соделя – Ред.) життя і карає», - заявила Бондаренко в ефірі одного з українських телеканалів, коментуючи пост Сніцарчук в мережі Facebook, в якому остання іронічно поставилась до «сніжкового теракту» 2 квітня.

Згодом Бондаренко заявила, що Содель та Сніцарчук не мають жодних матеріальних доказів того, що їх справді побили. І- квінтесенція – регіоналка запевнила, що Сніцарчук, згідно з даними міліцейських протоколів, начебто прибула на акцію опозиції не як журналіст, а як свідома громадянка, яка хотіла продемонструвати свою політичну позицію. Протоколи, наявні серед матеріалів справи, свідчать про інше – Сніцарчук була на акції саме в якості журналіста, але колишня прес-секретарка Бориса Колеснікова на це не особливо зважає. Вона ж бо отримала чергову нагоду пограти на улюбленій скрипці: буцімто усі журналісти провідних українських ЗМІ є апріорі необ’єктивними, адже свідомо та послідовно підтримують «помаранчевих», до числа яких регіоналка одним махом зараховує усю вітчизняну опозицію.

«Журналістів ніхто не бив», - заявила Бондаренко в одному з ток-шоу, пославшись на слова «дєвушки», котра начебто була свідком інциденту.

На персоні цієї «дєвушки» варто зупинитись окремо. Нею є широко відома у вузьких колах Оксана Шкода, затята українофобка та «євразійка», колишня прес-секретарка Наталії Вітренко, з недавніх пір працює на «Український вибір» Віктора Медведчука. Вона була ініціатором створення групи підтримки Вадіка Румуна в Facebook, до якої долучилося зокрема чимало чинних нардепів-регіоналів. В якості коментатора була залучена до пропагандистського фільму «Першого Національного» про події 18 травня, відповідальним за які, за версією авторів фільму, є не більше не менше Держдеп США.

Окрім поливання Соделя та Сніцарчук лайном у соцмережах та по телебаченню, Шкода провадить і оффлайн-активність. Так, на судове засідання з’явилася «група підтримки Тітушка» у складі трьох жіночок пост-бальзаківського віку. Знайомі кореспондента Тиждень,ua впізнали в них давніх активісток СДПУ (о), згодом – різноманітних проросійських організацій, а нині активісток «Українського вибору». Під час перерв у судовому засіданні жіночки активно полемізували з присутніми на засіданні журналістами.

Серед закидів з боку жіночок: «ви всє тут гаварітє па-укрАінскі», «ви бендеровци і нацисти», «ви тут всє родом с Галічіни».

- Ех, Вадік такой красівий і стройний, - бідкалась одна із них, - била би я младше, я би… «А всьо ви, фашисти», - підвела риску під судовим засіданням активістка Медведчука.