Виборчі дільниці в Алжирі відкрилися в четвер вранці для проведення виборів до парламенту, повідомляє місцева газета "Аш-Шурук".

Понад 21,5 млн алжирців, які мають право голосу, оберуть 462 депутатів, які будуть представляти алжирський народ у парламенті. 186 місць буде розподілено серед незалежних кандидатів, решта 276 депутатів пройдуть у парламент за партійними списками.

У виборах беруть участь 44 партії. На думку експертів, тенденція до перемоги ісламістів, які раніше перемогли в Єгипті та Тунісі, збережеться і в Алжирі, передає "Інтерфакс-Україна".

Згідно з опитуванням, проведеним газетою "Аш-Шурук", 29% алжирців можуть проголосувати за ісламістський альянс "Зелений Алжир", в який входять три партії. 22,8% опитаних збираються віддати голоси за "Ісламістський фронт змін", на чолі якого стоїть колишній міністр промисловості Абдель Маджид Менасра. Ще 10,6% респондентів заявили про намір проголосувати за іншу ісламістську партію - "Ісламський фронт за справедливість і розвиток".

Лише 11,7% опитаних збираються проголосувати за Фронт національного визволення - партію, яка має більшість у нинішньому парламенті Алжиру. Газета зазначає, що як індивідуальні кандидати від одномандатних округів у виборах беруть участь понад 7 тис політиків-жінок - небувалий випадок в історії Алжиру.

Безпеку під час голосування забезпечують понад 20 тис поліцейських, за виборами стежать більш ніж 500 іноземних спостерігачів. Влада побоюється, що нинішні вибори будуть ігноровані більшою частиною населення, як і голосування п'ятирічної давнини, коли явка не перевищила 36%.

Впливовий алжирський імам шейх Шамседдін Бурубі видав фетву (релігійний едикт), в якому йдеться, що Аллах покарає всіх, хто не візьме участі в парламентських виборах.

На тлі подій "арабської весни" Алжир, де хоч і не обійшлося без демонстрацій, але ситуація залишалася порівняно спокійною, взяв курс на демократизацію і ослаблення авторитарної влади. Влада навіть змінила законодавство, щоб полегшити процедури реєстрації на виборах для політичних об'єднань.

Зазначимо, що наприкінці січня 2011 року в столиці Алжиру пройшли акції протесту, організовані опозиційною партією "Збори за культуру і демократію". Учасники демонстрацій вимагали скасувати надзвичайний стан, запроваджений указом президента 9 лютого 1992 року і продовжений парламентом 6 лютого 1993 року. Через місяць уряд Алжиру скасував режим надзвичайного стану.