На початку тижня Україну відвідав секретар Венеціанської комісії (ВК) Томас Маркерт. В інтерв'ю виданню "КоммерсантЪ-Украина" він розповів про нові проблеми виборчого законодавства, запропонованого парламентською більшістю, про недовіру Європи до української судової системи і про те, що ВК не має наміру вивчати переданий їй проект Кримінально-процесуального кодексу.

За словами європейського експерта, лише в ході його візиту в Україну стало зрозуміло, що перед реєстрацією в проект закону про вибори народних депутатів внесли правки, не узгоджені з ВК. "Звичайно, нам і раніше надходили певні сигнали про існування якихось відмінностей, але досі ми не уявляли, що відмінності аж такі серйозні", - зазначив він.

Пояснення української влади з цього приводу ВК не отримала. "Депутати, які підписали цей текст, мали право обирати, який документ вони подають до Верховної Ради", - каже він.

У ВК раніше вітали подачу законопроекту саме депутатами. Вони вважають неправильним, щоб депутати просто затверджували документ, складений президентом, - ухвалювати рішення з цього питання повинен саме парламент. "А враховуючи, що тепер у законі виявилися проблеми, безумовно краще, що це не президентський закон", - запевняє Маркерт.

Він пояснив, що якби це офіційно був президентський закон, і президент, маючи лояльну більшість, просував би його в парламенті, Верховній Раді було б дуже важко знайти аргументи проти його схвалення.

У Венеціанській комісії не впевнені, що за новими поправками не стоїть президент. Але президентській адміністрації (раднику президента Марині Ставнійчук) на дебатах у парламенті вдалося створити враження, що вона не дуже рада цим змінам. Хоч у ВК, звісно ж, немає точної інформації про те, що відбувається за лаштунками, зазначив Маркерт.

У той же час він не може точно сказати, що нові зміни погіршили вихідний законопроект. "Ми тільки зараз отримали копію тексту законопроекту, він у мене в папці - сто сторінок українською мовою. Як ви розумієте, мені поки що складно детально прокоментувати його положення", - говорить експерт.

"Але навіть зараз я можу констатувати: здається, зміни, внесені більшістю, створили низку нових проблем у виборчому законі. Наприклад, з'явилися проблеми в розділах про скасування реєстрації кандидатів, про принципи формування виборчих комісій. Ці нові норми безумовно не відповідають рекомендаціям ВК", - додав він.

Маркерт зазначив, що комісії не надходив запит від України з приводу аналізу нової редакції документа, і він не думає, що зараз в цьому є потреба. "Ваш виборчий закон буде ухвалено вже незабаром, а наступна сесія ВК відбудеться тільки в грудні, так що навряд чи можна встигнути отримати висновок комісії до голосування в Раді", - зазначив він.

В Європі побачили достатньо причин для недовіри до українських судів

Маркерт вважає, що якщо незалежний суд визнав когось винним, і ця людина не може взяти участь у виборах, то це нормальна ситуація. Але при цьому необхідні довіра до суду і віра в його реальну незалежність. Так він прокоментував вимогу ЄС, щоб усіх представників опозиції, зокрема лідера "Батьківщини" Юлію Тимошенко, було допущено до участі в парламентських виборах.

На питання, чи є така віра у випадку з процесом у справі Юлії Тимошенко, експерт відповів: "Мова не тільки про Тимошенко. Нас турбує те, що у вас низка інших опозиціонерів опинилися в такій же ситуації. Із заяв європейських лідерів має бути ясно: немає жодної віри в те, що рішення суду у даній справі винесено незалежно й неупереджено. І я вважаю, що причин для такої недовіри цілком достатньо".

Хоча ВК рекомендує Україні переглянути заборону на участь у виборах засуджених осіб, там розуміють, що ця рекомендація суперечить українській Конституції. "Ми згадуємо цей факт у своїх звітах, констатуючи, що в даний час ця зміна не може бути внесена", - каже Маркерт.

Маркерт пояснив, чому Європа хоче виборів в Україні за відкритими списками

З приводу рекомендації Україні перейти до виборів за системою відкритих списків євроексперт не заперечує, що є загальний принцип - країна сама повинна обрати для себе виборчу систему. В Європі діє дуже багато різних виборчих систем.

Венеціанська комісія, даючи рекомендації, керується двома міркуваннями, каже Маркерт. "По-перше, якщо ви змінюєте чинну виборчу систему, рішення про її вибір має ґрунтуватися на широкому політичному консенсусі. Це не повинно бути одностороннім рішенням чинної більшості, яка хоче зміцнити і зберегти свою владу", - заявив він.

"По-друге, ми рекомендуємо систему відкритих списків, беручи до уваги досвід попередніх кампаній в Україні, надто виборів 2002 року, після яких стало очевидно, що змішана система працює досить погано. Потім система змінилася, вибори були вільними і чесними, але, з іншого боку, пропорційна система звела до мінімуму зв'язок депутатів з виборчими округами. Виходом у цій ситуації, на наш погляд, є запровадження регіональної пропорційної системи, тобто відкритих списків. І це підтримує не тільки ВК, а й Парламентська асамблея Ради Європи", - додав Маркерт.

З цього приводу українська влада заперечить, що консенсусу досягнуто - Партія регіонів, Народна партія, комуністи і ряд інших парламентських партій підтримають змішану систему. "Це справедливо для більшості законів, але виборче законодавство - особливий випадок, адже воно встановлює правила конкуренції між партіями. Для нього недостатньо підтримки більшості. Щонайменше його мають підтримати найбільші партії в країні", - зазначив експерт.

Збільшення бар'єру до 5%, в принципі, не є проблемою, каже Маркерт. ВК вважає, що бар'єр від 3 до 5% є обґрунтованим. Але тут є особливі обставини - підвищення бар'єру підтримується більшістю, але не опозицією. До того ж на це накладається заборона виборчих блоків. Ці дві зміни ускладнюють участь у виборах малих партій.

Крім того, у ВК є певна стурбованість з приводу оскарження результатів виборів, але не можна сказати, що цей розділ належить до проблемних.

ВК не може змусити Україну прийняти закон, але якщо вибори пройдуть нечесно, то почнуться проблеми з Європою

Європейці фактично нічого не можуть зробити для того, щоб закон з проблемними положеннями не був прийнятий. "Це поза компетенцією ВК. Україна - суверенна країна, і Верховна Рада має право приймати будь-які закони", - каже секретар ВК.

"Але врахуйте, що це може створити проблеми, якщо ваша країна планує продовжувати європейську інтеграцію. Буде негативна реакція з боку Європейського Союзу, і це стане перешкодою для досягнення Україною поставлених зовнішньополітичних завдань", - зазначив він.

Для Європи важливо не стільки прийняття закону, скільки його імплементація, тобто хід наступної виборчої кампанії. Якщо вибори 2012 року не будуть оцінені як чесні і вільні, це створить проблеми, уточнив Маркерт.

Хоча ВК вимагає, щоб зміни до закону вносилися не пізніше ніж за рік до виборів, але це не жорсткі тимчасові рамки, рахунок не йде на дні. "І якщо пізніше, після прийняття закону, буде запропоновано поправки, які виправлять вади цього закону, то їх затвердження в парламенті буде більш важливим, ніж дотримання правила про заборону зміни закону за рік до виборів", - каже експерт.

Зміни в КПК не будуть розглядатися Венеціанською комісією - це справа департаментів Ради Європи

Секретар ВК заявив, що комісія не аналізує Кримінально-процесуального кодексу, хоча Київ оголосив, що ВК взяла його до вивчення: "Ми не аналізуємо цього закону, він знаходиться на розгляді у відповідних департаментів Ради Європи, але не у нас".

"Тут якась плутанина. Іноді в Україні вважають, що ВК - це якась юридична гілка Ради Європи. Нам надіслали цей закон, але ми пояснили, що ми не той орган, який може оцінювати кримінальне законодавство. Тому документ був переданий до Генерального директорату Ради Європи з прав людини та правових питань", - заявив Маркерт.

Крім того, ВК оприлюднила вельми критичний висновок щодо закону про судоустрій та статус суддів, ухвалений торік. Але нещодавно з'явився законопроект про внесення змін до цього документу, і він отримав підтримку комісії.

"На жаль, ці поправки все ніяк не потраплять до порядку денного Ради. Ми вважаємо, що цей закон істотно поліпшить ситуацію, створену торішнім законом "Про судоустрій...". Тому ми переконуємо Верховну Раду схвалити його", - додав Маркерт.

"Якщо цей проект буде затверджений у такому вигляді, в якому він був у нас, це буде дуже важливий крок у правильному напрямку. Звісно, залишиться кілька пунктів, які необхідно відкоригувати, але це поки що неможливо реалізувати, оскільки потрібна зміна Конституції", - зазначив секретар ВК.

Зазначимо, цього тижня парламент має розглянути закон про вибори народних депутатів, за якими вони пройдуть у жовтні наступного року. Поки що все йде до того, що ухвалять законопроект, підготовлений парламентською більшістю.

Парламентська більшість подала на розгляд Верховної Ради не той проект закону про вибори, за яким Венеціанська комісія оприлюднила висновок.

31 жовтня під час комітетських слухань щодо законопроектів про вибори народних депутатів секретар Венеціанської комісії Томас Маркет заявив, що Парламентська Асамблея Ради Європи і Венеціанська комісія рекомендуватимуть Україні не запроваджувати змішаної системи парламентських виборів, а встановити регіональну систему з відкритими списками.

Також він закликав вносити зміни до виборчого законодавства шляхом консенсусу. "Більшість звичайно підтримує законопроект, однак опозиція проти цього законопроекту, експерти також проти. Це дуже прикра ситуація", - вважає секретар.

Нещодавно Верховна Рада внесла до порядку денного чергової сесії 4 законопроекти про вибори народних депутатів: один від депутатів більшості, решту - від депутатів меншості.

31 жовтня опозиція відкликала всі свої законопроекти про вибори народних депутатів і закликала представників парламентської більшості зробити те ж саме для того, щоб розробити спільний документ.