Влада Киргизстану визначилися з датою виборів нового президента. За словами заступника голови тимчасового уряду республіки з конституційної реформи Омурбека Текебаєва, вибори відбудуться 10 жовтня 2010 року, передає ИТАР-ТАСС.

"Ми чекаємо формування нової команди, з якою реалізовуватимемо великі проекти. Зрозуміло, персональний склад майбутнього керівництва Киргизстану нам небайдужий, і ми відстежуємо ситуацію. Але це буде суто вибір киргизького народу", - заявило джерело в уряді РФ, передає "КоммерсантЪ".

При цьому експерти відзначають, що ні російські, ні киргизькі політики не гратимуть відкрито.

Так, Москва не почне вибирати і підтримувати тільки одного кандидата, "а діятиме за українським сценарієм", відзначає заввідділом Центральної Азії Інституту країн СНД Андрій Грозін.

"Зараз Росії потрібно вибрати кращого з кращих, оскільки всіх потенційних кандидатів в тому або іншому рівні можна назвати проросійськими", - додав експерт.

Відповідно до планів по зміні Конституції в республіці влада не належатиме повністю тільки президентові, а значить Росії треба буде придивитися і до кандидатів в прем'єри.

Один з потенційних кандидатів на високий пост президента Темір Сарієв прибуває в четвер до Москви, правда, поки в ранзі віце-прем'єра тимчасового уряду.

Сарієв займається фінансовими питаннями республіки і приїжджає домовитися про конкретні умови виділення російській допомоги.

На думку аналітиків, Сарієв позиціонує себе "як компромісну фігуру, яка повинна влаштувати Москву".

Ще один претендент - віце-прем'єр тимчасового уряду Алмазбек Атамбаєв, що займається економічними питаннями.

Він вже двічі приїжджав до Москви і навіть проводив переговори з прем'єр-міністром Росії Володимиром Путіним. Саме він і домовився про надання російською стороною матеріальної допомоги республіці.

Експерти вважають, що точка зору Москви матиме чималий вплив на результат жовтневих виборів, що пояснюється залежністю Киргизії від фінансової і економічної підтримки Росії.

"Зараз ключові претенденти битимуться за підтримку усередині різних груп російської еліти і їздитимуть на оглядини до Москви", - вважає Грозін.

Росія - найбільший кредитор Киргизстану, але вона "не справляється з переворотом"

Новий президент вирішуватиме питання про мита на постачання нафтопродуктів з Росії, скачування яких дозволить Бішкеку заощадити майже 200 млн доларів в рік. Крім того, вступ Киргизстану до Митного союзу залежить багато в чому від позиції Москви.

Недавно Росія пообіцяла тимчасовому уряду 50 млн доларів, 20 з яких вважаються безвідплатним грантом. Ці гроші допоможуть частково виправити ситуацію з дефіцитом бюджету, який складає близько 20%.

Кремль відіграв ключову роль в скиданні режиму Бакієва, проте потім зрозумів, що, швидше за все, узявся "за горішок, який йому не по зубах", пише InoPressa з посиланням на The Guardian.

Курс Росії щодо Киргизстану в останні місяці перед повстанням дуже нагадував тактику США напередодні "кольорових революцій" в Грузії і на Україні, вважає видання.

Тепер же Росія "правомірно стурбована тим, що натворила". Цей висновок автор статті зробив із застережень президента Росії Дмитра Медведєва про небезпеку анархії і перетворення країни на другий Афганістан. До прямої інтервенції, вважає журналіст, справа не дійде, але стає зрозуміло, що "демократичний Киргизстан, можливо, виявиться менш поступливий, ніж хотілося б Москві".

Автор статті пише також, що до небезпек "зміни режиму, спровокованої ззовні", належать і міжнаціональні стики, і агітація ісламізму. Оглядач не вірить, що у глави тимчасового уряду Рози Отунбаєвої вистачить авторитету, щоб запобігти розколу країни.

Тим часом, на думку експертів, киргизькі політики прагнутимуть сподобатися всім: "і Москві, і Вашингтону, і Брюсселю, і Пекіну, і своїм сусідам". Так, напередодні відльоту до Росії Сарієв зустрівся з послом США в Киргизії Тетяною Гфеллер і попросив грошей на організацію виборів.

У Ізраїлю є "незримий кандидат" на посаду президента КР, що починав кар'єру в КДБ СРСР

Представники ізраїльських держструктур, що займаються Центральною Азією, мають свою інформацію з приводу найсильнішого претендента на роль голови Киргизстану. Після перевороту ім'я цієї людини в ЗМІ майже не згадувалося, пише портал IzRus.

На думку ізраїльських чиновників, що підтримують зв'язок з представниками силових і спеціальних служб в Бішкеці, його наразі не "виставляють" цілеспрямовано. За їхніми прогнозами, лише коли "осяде революційний пил", а члени тимчасового уряду з наближенням виборів почнуть гризтися за владу, цей "незримий кандидат", що починав кар'єру в КДБ СРСР, за допомогою "силовиків" заявить про свої політичні амбіції.

6 квітня, після того як були затримані практично всі лідери опозиції, в Киргизстані почалися масові заворушення. Жертвами зіткнень, що спалахнули 7 квітня, стали близько 80 людей, більше тисячі зазнали поранень.

Незабаром опозиція заявила про розпуск парламенту і формування нового уряду на чолі з Отунбаєвою. 15 квітня Курманбек Бакієв склав президентські повноваження і покинув країну. Президент Бєларусі Олександр Лукашенко заявив, що Бакієв перебуває в Мінську.