Євразійська економічна комісія (ЄЕК) склала умовний антирейтинг країн, що застосовують обмежувальні заходи проти товарів Митного союзу (МС). На першому місці опинилися Євросоюз і США, на другому - Україна, замикає трійку Узбекистан, повідомляє "РБК Daily".

Скільки недоотримує МС в результаті такого утиску, зараз підраховується. Однак тільки від українських обмежень збиток для союзу становить близько 200 млн дол на рік.

Всього щодо країн МС застосовується 105 обмежувальних заходів, більша частина з яких (44) є антидемпінговими (також 13 припадає на акцизи, 12 - на санкції економічного характеру, по 5 - адміністративні бар'єри і додаткові збори, 4 - на квотні обмеження та ін.). На частку країн далекого зарубіжжя припадає близько 62% обмежень. Лідерами є країни ЄС і США (по 18 заходів).

Наприклад, ЄС застосовує антидемпінгові заходи (всього 6) щодо трубної, хімічної продукції, забороняє ввезення шкур рисі і вовка, а також обмежує постачання зернових, текстилю та товарів ядерного циклу. Чимало проблем для країн МС створює і необхідність реєстрації в Європейському хімічному агентстві продукції (система REACH).

США застосовують економічні санкції (8 заходів) до бєларуських товарів, антидемпінгові заходи щодо хімічної і металургійної галузей Росії та Бєларусі, а також значно обмежують імпорт зброї з Росії. Не менш негативний ефект на товари МС надають і обмеження, які застосовуються Індією (8 заходів щодо хімічної продукції) і Китаєм (6 заходів, також в основному хімічна продукція).

На країни СНД припадає 38% обмежувальних заходів. Найближча російська сусідка Україна застосовує 16 заходів, 10 з них - антидемпінгові (щодо деревоволокнистих плит, скла, метанолу та ін.)

Не менше перешкод встановлює і Узбекистан, що застосовує трохи менше обмежень, ніж Україна (всього 15 заходів). Однак Узбекистан застосовує дискримінаційні акцизи щодо більш ніж 400 товарних позицій (борошно, кондитерські, м'ясні та ковбасні вироби, рослинні олії, цукор, пиво). Так, наприклад, для молочної продукції країн МС встановлений акциз у розмірі 70%, ковбасних виробів - 30%.

Крім іншого, Узбекистан застосовує досить велику кількість адміністративних заходів впливу. Так, на території країни конвертація валюти у ВКВ (вільно конвертована валюта) затримується в середньому на термін від 3 до 12 місяців, при цьому отримання споживчих кредитів можливе лише для придбання товарів місцевого виробництва. За експертними оцінками, через валютні зволікання експортери сильно програють фінансово (в середньому на 10-12% менше можливого доходу).

Скаржаться і самі учасники ринку.

"Узбекистан в цілому має особливі підходи, там досить жорстка система захисту внутрішнього ринку. І ми отримуємо скарги від членів нашої спілки", - говорить голова правління Національного союзу виробників молока Андрій Даниленко.

За його словами, різні обмежувальні заходи також активно вводять Азербайджан, Грузія і Вірменія, із західних країн - ЄС.

"Навіть спірне питання, хто більше перешкод робить - ЄС чи Узбекистан", - додає Даниленко.

Підрахунок недоотриманого доходу МС внаслідок застосування різних обмежувальних заходів зараз проводиться, каже міністр з торгівлі ЄЕК Андрій Слєпньов. За його словами, тільки від українських обмежувальних заходів у торгівлі збиток для МС становить близько 200 млн дол на рік. Всього на даний момент проводиться 7 розслідувань (5 антидемпінгових, 1 спеціальне захисне, 1 щодо встановлення дискримінаційних дій).

Додамо, що звернення країн - членів СОТ і США до України відкликати заявку про перегляд тарифних зобов'язань може значно ускладнити переговорний процес нашої держави з Митним союзом і повноцінне існування в системі ЗВТ СНД, нещодано заявляв екс-міністр економіки України Богдан Данилишин.

Він зазначив, що це може відбутися через те, що рівень тарифного захисту цих об'єднань значно вищий, ніж в України, і без належного обмеження може шкодити їх економічним інтересам.

Зазначимо, що Росія намагається вмовити Україну приєднатися до Митного союзу і не створювати зони вільної торгівлі з країнами ЄС. Взамін пропонує дешевий газ.

Раніше Україна пропонувала співробітництво з Митним союзом за формулою "3+1", проте Росія вважає такий формат неприйнятним.

У регулівному органі Митного союзу РФ, Бєларусі і Казахстану, Євразійській економічній комісії, до кінця не розуміють суті пропозиції України про співпрацю з МС за формулою "3+1".

"Ми до цього часу не повною мірою розуміємо, що означає формула "3+1". З математичного погляду я розумію, що це таке, а от з погляду взаємодії між Україною та Митним Союзом ми не до кінця розуміємо саму суть пропозиції", - сказав міністр з торгівлі комісії Андрій Слєпньов.

Як повідомлялося, посол України в РФ Володимир Єльченко сказав, що в разі збереження кризових явищ в ЄС, Україна може сказати "скоріше так, ніж ні" приєднанню до Митного союзу.

Однак у Міністерстві закордонних справ України, коментуючи заяву посла, повідомили, що головним пріоритетом для Києва залишається євроінтеграція.