Сонячна система у минулому була вимушена позбавитися від однієї великої планети, щоб зберегти низку планет внутрішньої частини системи, у тому числі і Землю. Такі дані наводяться в останньому номері наукового журналу The Astrophysical Journal Letters.

"У нас є безліч підказок відносного того, якою була наша Сонячна система у минулому. Безліч нових даних можна отримати, аналізуючи транснептунові невеликі космічні тіла, що входять в пояс Койпера", - говорить доктор Девід Несвоні, астроном з Південно-Західного дослідницького інституту в США, передає CyberSecurity.ru.

За його словами, зараз вік Сонячної системи складає близько 5 млрд років, але коли її вік був 600 млн років, великі планети тут знаходилися в так званій "динамічній нестабільності". Тоді це призвело до того, що газові гіганти в Сонячній системі, зокрема Юпітер і Сатурн, були віддалені один від одного достатньо далеко.

Деякі малі тіла в системі перемістилися до поясу Койпера на край Системи, інші - навпаки ближче до Сонця, розташувавшись між найбільшими планетами.

Як показують дані моделювання, на початковому етапі розвитку Сонячної системи всі малі планети, такі як Земля або Марс, були зосереджені біля великих планет, причому фахівці говорять, що орбіти малих планет мінялися досить швидко, тоді як гігантські планети були досить стабільні.

Проте фахівці говорять, що дана модель логічна, враховуючи структуру і габарити Сонячної системи. Але у неї є один недолік - малі планети, враховуючи їх динамічну структуру руху, повинні були б постійно зіштовхуватися один з одним.

Особливо активні зіткнення повинні були б відбуватися у внутрішній частині Сонячної системи, тобто між Венерою, Марсом і Землею. Трохи менш активно зіткнення повинні були відбуватися в зовнішній частині Сонячної системи, причому фахівці підрахували, що в умовах нестабільних орбіт в Сонячній системі на самому краю повинна була бути ще одна - п'ята - гігантська планета, яка б "замикала" невеликі планети від "тікання" з Сонячної системи.

Зараз такої планети в Системі вже немає, але астрономи говорять, що вона цілком могла бути, а її розміри перевищували в півтора-два рази розміри Урану.

За припущенням дослідників, п'яту планету-гіганта Сонячна система просто не змогла утримати і саме тому зараз на краю Системи знаходяться численні малі космічні тіла, які у минулому були гравітаційно прив'язані до вже неіснуючої планети.

Дослідники говорять, що якщо така планета була, а її фізичні вказали існують, то гравітаційна дія цієї планети на своїх сусідів була не дуже сильною, щоб тягнути їх за собою.

А недавно учені прийшли до висновку, що теоретично Земля зможе пережити загибель Сонця.