У рейтингу нещасних країн, який з 1970 року складає американський економіст Артур Окун на підставі рівня безробіття і річної інфляції, Україна в 2011 році посіла 10 місце. У 2009 році через економічну кризу країна очолила цей список - інфляція в 12,3% опинилася найбільшою в світі, пише "Сегодня".

Зараз за "індексом нещастя" Україна на 10-му місці (з 38 країн), між Португалією (9-е) і Грецією (11-е). Звичайно, сусідство з країнами, що балансують на межі дефолту, не викликає великого оптимізму.

Лідерство в рейтингу нещасних країн дісталося Бєларусі, у якою навесні гроші знецінилися майже наполовину, а рівень інфляції за перше півріччя 2011 року - 36,2%. Опитування мінчан підтвердило висновки Окуна.

"Я особливо себе в звичних речах і продуктах не обмежую, ну, звичайно, економиш, чогось глобального не купуєш. Коли ціни щодня зростають, є неприємне відчуття, що ми котимося кудись вниз, і нічого хорошого нас там біля підніжжя гори не чекає. Та і де вона, ця межа?" - зазначив 35-річний мінчанин Іван.

"Звичайно, я став нещасніший - наше пиво тепер неможливо пити! Раніше для нього за кордоном купували якісь складові, а зараз, щоб ціна була не надхмарною, замінили їх вітчизняними. Пропало бєларуське пиво!" - нарікає не без іронії 55-річний Роман.

Ну а найщасливішими є Норвегія і Швейцарія, де рівень інфляції 0% і 0,3% відповідно.

Слід також зазначити, що Україна посіла 31-ше місце серед 44 країн, що розвиваються, які міжнародні корпорації розглядають як місця для організації свого бізнесу, йдеться в огляді компанії Cartus (Денбері, США). Такі дані засновані на опитуванні представників 116 міжнародних корпорацій, які відряджають в інші країни від десятків до тисяч співробітників на рік.

Згідно з опитуванням, перше місце посів Китай, друге - Індія, третє - Бразилія і четверте - Росія. При цьому до першої десятки увійшли Філіппіни, Південна Африка і В'єтнам, які до цього ніколи не були серед перших 25 країн.

У повідомленні також наголошується, що для 51% респондентів розвиток бізнесу на ринках, що розвиваються, важливіший, ніж на традиційних ринках, 34% вважають ці ринку однаково важливими для розвитку, тоді як 9% вважають розвиток на традиційних ринках пріоритетним.

При цьому, відповідаючи на запитання про пріоритетність ринків у подальші два роки, 68% респондентів зазначили, що ринки, які розвиваються, є дуже важливими.