Україна зробила перший крок до створення спільного авіапростору з ЄС. Сторони погодили частину умов договору "Про відкрите небо" і обіцяють, що вже до кінця року документ буде підписано. Для пасажирів це означає більше можливостей для подорожей і зниження цін на авіаквитки завдяки приходу в країну нових лоукост-компаній. Щоправда, на повну силу договір запрацює в кращому разі через три роки - Україна домагається запровадження перехідного періоду.

Єврокомісія (ЄК) і Україна домовилися про основні принципи створення загального авіаційного простору - так званого договору "Про відкрите небо", заявив учора на авіафорумі Routes CIS 2013 в Донецьку перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко. Сьомий раунд переговорів між сторонами відбувся близько двох тижнів тому. "На них були узгоджені методи впровадження Україною вимог ЄС, а також умови роботи авіакомпаній", - розповів виданню "КоммерсантЪ-Украина" Паоло Берріно, прес-секретар єврокомісара з питань транспорту Сіїма Калласа.

Сторони обіцяють підписати угоду до кінця року. Черговий раунд переговорів - восьмий - призначено на 21 і 22 жовтня. "Прогрес у цих переговорах покаже, чи буде раунд фінальним. Але якщо цього не станеться, ми наполягаємо на тому, щоб переговори завершилися до кінця 2013 року", - говорить Паоло Берріно. Пан Єфименко каже, що Україна розраховує на підписання договору вже в жовтні-листопаді.

У Державіаслужбі та Міністерстві інфраструктури не один рік гальмували укладення угоди з Єврокомісією. Україна готувалася до підписання договору "Про відкрите небо" з грудня 2007-го і до 2011 року провела п'ять раундів переговорів, коли Борис Колесніков (на той момент - віце-прем'єр) раптово заявив, що угода може бути підписана лише у разі скасування Євросоюзом візового режиму для українців. У ЄК заперечили, доводячи, що ці питання не пов'язані між собою. Проте процес переговорів вдалося відновити торік: на підписанні договору наполіг президент Віктор Янукович.

"Зараз наше завдання - захистити інтереси вітчизняних авіакомпаній", - підкреслив Костянтин Єфименко. Україна пропонує ввести адаптаційний період для своїх авіакомпаній - частина норм договору про спільний авіаційний простір (САП) має набути чинності лише через 1,5-2 роки після підписання договору. "У ЄС працюють найпотужніші авіакомпанії - Lufthansa, British Airways, а також швидко розвивається Turkish Airlines. Наші перевізники не мали можливості настільки зрости, і їм необхідний час, щоб адаптуватися до нових умов", - розповів пан Єфименко. Україна також наполягає на отриманні п'ятого ступеня свободи на європейському ринку - права виконувати польоти з європейських аеропортів. Наприклад, літати за маршрутом Київ - Мюнхен - Париж - Київ.

Паоло Берріно каже, що обидві сторони згодні з тим, що пункти договору мають запроваджуватися поступово. "Це не питання поступок, а радше спільна націленість на те, щоб завершити адаптацію якомога швидше і потім користуватися взаємними перевагами", - зазначає прес-секретар єврокомісара.

Слід зазначити, що САП дасть змогу авіакомпаніям України та ЄС отримати безперешкодний доступ на маршрути між країнами. Зараз ці відносини регулюються міжурядовими угодами.

В Україні побоюються, що відкриття повітряного простору країни для перевізників з Європи заподіє шкоди українським авіакомпаніям. "САП має справити позитивний вплив на розвиток українських аеропортів і транзитного потенціалу країни. Але є й ризики для наших авіакомпаній і аеропортів. В українських пасажирів зараз недостатньо грошей для активних авіаподорожей, крім того, залишається питання обмежень через візовий режим з країнами ЄС. Також є ризик, що європейські компанії будуть просто вивозити звідси пасажирів у свої хаби в ЄС", - зазначив перший заступник голови Державіаслужби Олександр Гречко.

Ще одна проблема - українські перевізники поки що не відкрили далекомагістральні програми польотів з України, що безпосередньо впливає на транзитний потенціал "Борисполя" та його пасажиропотік, додає Костянтин Єфименко. "Зараз наша єдина проблема - неможливість для українських авіакомпаній літати до США. У листопаді ми розраховуємо залагодити це питання, отримавши дозвіл від влади Штатів. Крім того, МАУ вже отримують в перших числах серпня перший B767, і до кінця року в розпорядження компанії надійдуть ще два таких літака. Дуже сподіваємося, що вони зможуть літати в міста США. Це збільшить кількість пасажирів і перетворить наш аеропорт на хаб", - заявив Костянтин Єфименко.

Насправді повна лібералізація ринків ЄС та України можлива не раніше ніж через три-чотири роки. Восени планується затвердити тільки текст угоди. Наступного року договір може бути підписаний, після чого його повинні ратифікувати всі члени ЄС і Україна - на це піде щонайменше півтора року, розповів виданню співрозмовник в Міністерстві інфраструктури. Що стосується етапів угоди, то на першому з них передбачається запровадження третього і четвертого рівнів свобод для авіакомпаній - тобто зняття обмежень щодо кількості призначених перевізників і частот між країнами. На цьому етапі Україна повинна привести своє законодавство у сфері авіації у відповідність до європейського. "У ЄС повинні перевірити все це, затвердити, і тільки потім можна буде приступити до другого етапу - впровадження п'ятого рівня свобод", - пояснив співрозмовник "Комерсанту".

Для українських аеропортів життєво необхідне запровадження САП, адже це може зумовити прихід лоукостерів і збільшення пасажиропотоку, зазначає генеральний директор консалтингової компанії FAS Олександр Ланецький. "Але для авіакомпаній ж краще, щоб договір максимально довго не підписувався. І в даній ситуації дійсно потрібен компроміс, а ЄК в цьому випадку досить гнучка: будь-яке зняття обмежень йде на користь європейським перевізникам", - додає пан Ланецький.

Хоча ЄС і погодився з низкою пропозицій української сторони, досі не вирішено принципове питання сертифікації стосовно безпеки. "Українська влада чекає на прийняття остаточної позиції та обговорення її під час наступного раунду переговорів", - заявив Паоло Берріні. Весь цей час основною перешкодою для підписання договору про САП з боку ЄС було технічне питання невідповідності систем сертифікації літаків в ЄС і Україні. Київ наполягав на допуску на ринок авіаперевезень і робіт у рамках САП частини парку сертифікованих в Україні повітряних суден української реєстрації (розробки України та СРСР). Але в ЄК наполягали на тому, щоб, згідно з регламентом ЄС N216/2008, з українського держреєстру цивільних повітряних суден були виведені всі несертифіковані Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) повітряні судна. "Антонову" сертифікація кожного типу літаків може коштувати не менш як 40 млн доларів на рік.

В угоді ро САП питання сертифікації вирішено не порушувати, розповів генконструктор ДП "Антонов" Дмитро Ківа. "Був варіант, щоб Україна стала повноправним членом IOSA, але це неможливо з низки причин. Наскільки мені відомо, це питання вирішено розглядати окремо, - розповіло джерело видання в Мінінфраструктури. - Ведуться переговори про можливе підписання угоди BASA (про взаємне визнання сертифікатів льотної придатності - ред.)".

"Україні не потрібне "Відкрите небо" з такими умовами, коли наші літаки не можуть літати. Це ризик втрати авіапромисловість взагалі, в уряді повинні це розуміти і не допустити", - підкреслив пан Ланецький. Костянтин Єфименко заявив, що питання стосовно "Антонова" належить до компетенції Мінпромполітики. "Не думаю, що Україна погодиться на такі умови, це згубно", - вважає джерело "Комерсанта" в Мінінфраструктури.