Відсутність сильних потрясінь в банківській системі дозволила кредитним установам у поточному році рекордно наростити обсяг депозитів населення і підприємств - на 53 млрд грн. Зайва ліквідність змусила банки зменшити процентні ставки за гривневими депозитами в середньому на 7%, але це не зупинило припливу коштів і не відновило масштабного кредитування економіки. Банкіри обіцяють ще на кілька відсотків зменшити вартість депозитів, щоб кредити були не дорожчі 18% річних і стали більш затребуваними, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Приплив гривневих внесків населення в банки в останні місяці став тенденцією. Тільки за серпень фізичні особи поклали на депозити додаткові 2,2 млрд грн, а з початку року - вже 30,1 млрд грн, що на 30,4% більше, ніж зберігалося на рахунках установ наприкінці минулого року. "Ми спостерігаємо позитивний тренд з приросту депозитного портфеля кожного місяця", - говорить директор роздрібного бізнесу "Альфа-банку" Пйотр Качмарек.

Підприємства накопичували кошти на своїх рахунках в банках не так активно: у національній валюті приріст становив 14 млрд грн. "Приплив гривневих депозитів від юридичних осіб відбувається повільніше, оскільки у них нестача ресурсів", - вважає аналітик інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал Україна" Анастасія Головач. "Ми не можемо тримати на депозитах гроші більше місяця і пускаємо всі кошти у виробництво", - підтвердив президент компанії "Мотор Січ" В'ячеслав Богуслаєв. В цілому депозитний портфель банків зріс на 52,9 млрд грн - до 380,6 млрд грн.

Гривневий портфель населення вже на 1,3 млрд грн перевищив докризовий рівень (на 1 жовтня 2008 року він становив 126,7 млрд грн), що дозволило фінансистам говорити про відновлення довіри клієнтів до банківської системи і закінчення кризи ліквідності. При цьому в гривню конвертувалася частина валютних депозитів, додають банкіри. "Зараз немає інших надійних джерел інвестування, тому люди вкладають у депозити", - упевнений начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Україна" Олександр Печерицин.

Зростання внесків не пригальмувало навіть падіння депозитних ставок. За даними Нацбанку, середня ставка за терміновими депозитами в національній валюті впала з початку року на 7,7% - з 16% до 8,3%. Проте банкіри кажуть, що цей показник трохи занижений, оскільки вони відносять до термінових депозитів також внески з можливістю дострокового зняття і втрати частини відсотків при розірванні договору. За даними порталу finance.ua, середня вартість річного депозиту впала за вісім місяців з 24% до 18% в сегменті заощаджень фізичних осіб і до 16% - юридичних.

"Ставки падають тому, що банкам нема куди дівати ресурси", - пояснює Печерицин. Клієнти банків, щоб хоч якось компенсувати 6-8-процентне падіння ставок, почали збільшувати терміновість внесків - річні внески дорожчі за місячні.

Проте такий масштабний приріст депозитів не викликав буму кредитування економіки. За останні вісім місяців кредитний портфель банків навіть скоротився - на 7,54 млрд грн. "Масштабного відновлення кредитування не відбувалося тому, що за час кризи кредитна якість позичальників серйозно постраждала, і банки, ставши обережнішими, кредитували дуже вибірково, - зазначає Головач. - В результаті у банків накопичилася значна кількість тимчасово вільних коштів. Банки охоче спрямовували їх на купівлю державних облігацій, оскільки цей інструмент довгий час залишався для них оптимальним з погляду поєднання кредитної якості, прибутковості і ліквідності".

Великий попит у банків мали депозитні сертифікати НБУ, а також випуск Мінфіном ПДВ-облігацій в серпні на суму 16,4 млрд грн. "Ми відчуваємо деякий надлишок ліквідності, але він керований", - вважає Качмарек.

Крім низької якості позичальників, зростання кредитування стримує висока вартість пасивів, оскільки за внесками, залученими наприкінці 2009 - початку 2010 року, банки й далі платять високі відсотки - більш як 20% річних. Підприємці запевняють, що не можуть брати гроші під "грабіжницький" відсоток банків - 25%.

"І під 15-20% річних великі машинобудівні підприємства, що мають оборот чотири-шість місяців, за визначенням не можуть брати кредити. Інакше вони луснуть, - вважає президент Новокраматорського машинобудівного заводу Георгій Скудар. - Під високі відсотки можуть брати махінатори, що працюють з банками, або невеликий бізнес, беручи кошти на короткий термін, щоб швидко купити товар і повернути гроші". На його думку, щоб підприємства почали кредитуватися, позики повинні коштувати менше 10%.

При цьому під час кризи банкіри активно займалися переоцінкою застав підприємств, примушуючи їх закладати додаткове майно. Це також знижує здатність компаній кредитуватися. Зниження ціни недобудованої нерухомості доходило до п'яти коефіцієнтів. Банки таким чином страхувалися від пониження групи позичальника, при якому нормативи НБУ зобов'язували їх доформовувати резерви.

Щоб зменшити ризики цього процесу, Нацбанк ще наприкінці 2008 року закликав керівників кредитних установ реструктуризувати кредити, але банкіри зробили це із запізненням. За оцінкою партнера юридичної компанії "Ольга Демченко і партнери" Ростислава Кравця, більшість великих банків активно взялися за реструктуризацію лише навесні цього року.

Падіння депозитних ставок стимулювало підприємства відмовлятися від зберігання коштів у банках і направляти гроші на виробничі потреби, але багато хто поки що не поспішає витрачати свої ресурси. "Якщо знімати гроші, то одразу виникає питання - на що їх витрачати, - говорить Георгій Скудар. - Ми тримаємо на депозитах частину коштів стабфонду і частину грошей, які підуть на інвестиційні проекти, термін реалізації яких ще не підійшов".

Учасники ринку не сумніваються, що депозитні ставки продовжать падіння і до кінця року внески подешевшають ще на 1-2%. "Ставки знижуватимуться не так різко, як раніше, - упевнений Качмарек. - Ми теж зменшуватимемо ставки - разом з ринком. Але є банки, які свідомо йдуть на жорсткі умови зі здешевлення депозитів, погоджуючись на їх різкий відтік".

При цьому банкіри очікують ще кількох місяців зростання депозитних внесків, які поки не мають альтернатив з надійності. Причиною зниження приросту портфеля може стати дестабілізація курсу гривні, приводів для якої небагато. "Все залежить від того, коли банки зможуть відновити активне кредитування, - вважає Олександр Печерицин. - Коли це відбудеться, і банки почнуть використовувати ці ресурси, падіння ставок зупиниться. При цьому наприкінці року ліквідність зменшиться, і ставки можуть зрости".

З падінням вартості депозитів позикові кошти стануть доступнішими. "Зменшення депозитних ставок веде до падіння кредитових і, як наслідок, до стабілізації економіки країни. Ставки вже стають цивілізованішими, ніж були раніше", - зазначає Скудар. Пйотр Качмарек сподівається, що кредитні ставки зупиняться на рівні 18%. Скасування на вимогу МВФ постанови НБУ, яка дозволяла стратегічним підприємствам отримувати дешеве рефінансування центробанку, позбавляє підприємства можливості добитися ще більшого зниження кредитних ставок.

"Рефінансування не відбудеться, тому що МВФ поставив жорсткі умови при видачі траншу", - вважає заступник голови правління одного з велиеких іноземних банків.

Негативно позначиться на вартості грошей і прискорення інфляції. Якщо за січень-серпень ціни зросли лише на 4,3%, то за останні чотири місяці загальний рівень інфляції, за розрахунками Міністерства економіки, сягне 12%. "Напевно, активного кредитування цього року чекати не доводиться, - говорить Олександр Печерицин. - Ставки залежатимуть від ліквідності системи. Якщо Нацбанк продовжить свою жорстку монетарну політику, то грошей стане менше, і їхня вартість підвищиться".