15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію.

"Степан Бандера - великий син українського народу, довголітній керівник революційної боротьби за державну незалежність Вкраїни загинув від ворожої руки. Ця сумна звістка блискавкою облетіла весь світ. З Усіх країн вільного світу наливають телеграми й листи з висловленням найглибшого співчуття для опечаленої родини," - писалося у пресі українських повстанців про події тих днів.

Через 5 днів, 20 жовтня 1959 року в греко-католицькому соборі Івана Хрестителя в Мюнхені на похорон Степана Бандери зібралося все вище українське духовенство Західної Німеччини. Службу правив владика Платон.

В храмі присутні родичі і найближчі соратники Степана Бандери. Обличчя Бандери відкрите, щоб усі бажаючі могли попрощатися з ним.

Після завершення служби під спів "Вічная пам'ять" труну з тілом Степана Бандери виносять з церкви 8 чоловік. Труну накрили синьо-жовтим українським прапором.

До місця останнього спочинку провідника ОУН проводжали тисячі чоловік. Попереду йшла родина Бандери, потім - його друзі та соратники. Всі несли вінки.

Поховали Степана Бандеру в Мюхнені, на цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі. У могилу поклали воду з Чорного моря та грудочку землі з України.