Уряд завершує роботу над проектом Держпрограми активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Одна з головних цілей документа - оперативне складання переліку антикризових заходів, покликаних стабілізувати ситуацію в економіці, пише "Дзеркало тижня. Україна".

З джерел у Кабміні виданню стали відомі основні пункти розроблювального комплексного переліку заходів, спрямованих на створення додаткових джерел і резервів наповнення держбюджету. Розробка та затвердження відповідного документа вже начебто дуже близька до завершення.

За даними джерел, документ передбачає досить радикальні заходи, багато з яких були відкладені з 2012 року у зв'язку з передвиборчою кон'юнктурою.

У числі основних висунутих ініціатив - зниження ставок нарахувань на фонд оплати праці, відкладена з осені ревізія податкових пільг, підняття ставок ввізних мит та акцизів, імплементація вже чинного закону про оподаткування ринку цінних паперів і прийняття законопроекту з трансфертного ціноутворення, впровадження системи загального декларування доходів фізосіб і багато іншого.

Одна з найбільш довгоочікуваних і в той же час ризикованих ініціатив стосується зниження навантаження на фонд оплати праці. Мова йде як мінімум про спрощення адміністрування єдиного соціального внеску (спрощення декларації, переведення її в електронний формат). Як максимум - про значне зниження ставки ЄСВ. Податківці сподіваються провести за рахунок цього легалізацію зарплат, вивівши з тіні в офіційний сектор близько 100 млрд грн.

Легалізації зарплат (як і багатьох інших доходів фізосіб) повинно послужити впровадження загального декларування доходів фізосіб. З цією метою передбачається внести в нинішньому році на розгляд ВР законопроект, що передбачає запровадження розрахунку податку на доходи фізосіб з урахуванням витрат.

Наступна за значущістю серед висунутих ініціатив - ревізія існуючих пільг по сплаті податків та підготовка відповідних пропозицій щодо перегляду пільг по сплаті ПДВ та податку на прибуток. Для реалізації цього завдання в уряді вже створюється спеціальна комісія, до якої увійдуть представники Мінфіну, Міндоходів і Мінекономіки.

Ще один із суттєвих для наповнення бюджету пунктів нововведень - підняття ставок ввізних мит до рівня, визначеного в протоколі про вступ України до СОТ і підвищення в два рази повних ставок митного тарифу на всі групи товарів. За рахунок цього передбачається поповнити скарбницю на 2-2,5 млрд грн щорічно.

Серйозні надії покладаються і на також заявлений податківцями намір вже найближчим часом внести до парламенту і прийняти закон про трансферне ціноутворення. За підрахунками ДПСУ, за допомогою різних схем і операцій з пов'язаними оффшорними структурами за заниженими/завищеними цінами з України за кордон виводиться з-під оподаткування до 100 млрд грн щорічно, в результаті чого держбюджет недоотримує 20-25 млрд грн.

Крім того, в планах уряду - збільшення ставок акцизу на кузови для легкових автомобілів, впровадження посиленого контролю за реалізацією на внутрішньому ринку окремих високоліквідних товарів, розширення групи підакцизних товарів за рахунок нафтопродуктів, і багато іншого.

Відзначимо, що у першу каденцію уряду (березень 2010 - лютий 2012) колишній перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв анонсував пакет заходів для радикального ривка в модернізації економіки.

Тоді мова йшла про дерегуляцію, боротьбу з корупцією, модернізацію інфраструктури, розвиток фінансового ринку і концентрацію ресурсів на розвитку пріоритетних галузей. Після приходу до влади в 2010 році уряд адміністрації президента Віктора Януковича влаштував приватизацію у стратегічних сферах держави - телекомунікаціях, енергетиці, транспортній галузі.

А заступник глави Адміністрації президента Ірина Акимова озвучила сім реформ - від скорочення витрат до впровадження 100% ринку. Під цим кроком йшлося насамперед про введення економічно і соціально обгрунтованих тарифів ЖКГ, ліквідацію зрівнялівки в нарахуванні пенсій, створення системи первинної та екстреної медичної допомоги, запуск ринку землі, дерегуляцію і стимулювання підприємницької ініціативи, прискорення приватизації, диверсифікацію імпорту енергоносіїв та підготовку цього сектора до приватизації для залучення інвестицій.

Слід зазначити, що успіхи впроваджуваних програм поки що доволі симптоматичні.