Шамани чотирьох південноамериканських племен і їхні алтайські "колеги" збираються відкрити "енергетичний канал" в одному з найбільш містичних місць Землі - на алтайському плато Укок.

13 серпня відбулася церемонія "спрямування енергії Гірського Алтая на благо всієї Землі". Туди, в "зону спокою Укок", прибули вожді чотирьох південноамериканських племен з Болівії і представники корінного населення Гірського Алтаю.

Як повідомляє фонд "Алтай - XXI століття", вони здійснюють ритуальні обряди на захист священних алтайських територій, передає Infox.ru.

Шамани племен коги і аруаки вважають себе "хранителями сакральних місць" і своє призначення бачать в порятунку світу через збереження ще незайманих людською цивілізацією куточків природи. Дуже давно болівійські шамани не виїжджали в цивілізований світ.

Алтай вважають своєю прабатьківщиною багато народів світу, зокрема угорці, корейці, японці.

Саме тому вожді південноамериканських племен, задумавши провести ритуальні молитви на захист Землі, вирішили почати саме з Алтаю. Вважаючи себе "старшими братами" сучасного людства, вони стурбовані екологічним станом планети і духовним рівнем цивілізації.

7 серпня в Онгудайському районі, звідки, за стародавніми легендами алтайців, почалося розселення народів, відбулася перша ритуальна медитація. Потім шамани відвідали священні місця Усть-канського і Кош-Агачського районів Республіки Алтай.

13 серпня південноамериканські шамани зійшли на плоскогір'ї Укок, де спільно з представниками корінного населення провели обряд, присвячений "гармонії Землі і Неба". 14 і 15 серпня вони проведуть на Телецькому озері, яке також вважається одним зі священних місць Землі. 17 серпня південноамериканська делегація вирушить додому з Барнаула, столиці Алтайського краю.

"Зона спокою Укок" - одне з найзагадковіших місць на планеті. Воно розташоване на стику державних кордонів Казахстану, Китаю, Монголії і Росії. Це місце є священним для монгольських і китайських буддистів.

Вперше про його сакральність було сказано після того, як в 1993 році група новосибірських археологів виявила в одному з курганів в долині річки Ак-Алаха, мумію молодої жінки, що добре збереглася. Ця мумія відома як "принцеса Укока", хоча насправді жінка походила з середніх шарів пазирикського суспільства.

Зараз, не дивлячись на дуже активні протести громадськості Республіки Алтай, мумія знаходиться в музеї археології і етнографії СО РАН в Новосибірську. Всього ж на плоскогір'ї Укок розташовано близько 1 500 археологічних пам'ятників.

Мумії належать представникам племен, що проживали на Алтаї в так званий пазирикський період (V-II століття до наший ери). При дослідженні ДНК мумій учені прийшли до висновку, що найбільш "близькими родичами" людей, що проживали на плоскогір'ї Укок більше двох тисяч років назад, зараз є селькупи. Також знайдена їхня генетична близькість до казахів і уйгурів.

Проте алтайська громадськість категорично не згодна з висновками учених. Алтайці вважають себе прямими нащадками племен, що населяли плоскогір'я Укок в давнину.

Після виявлення на плоскогір'ї мумій алтайська громадськість під приводом припинення "варварства з боку археологів", "осквернення національних святинь" зажадала від алтайського парламенту - Эл-Курултая - накласти мораторій на археологічні розкопки на плоскогір'ї.

Держзбори підтримали вимогу громадськості і наклали відповідний 10-річний мораторій. Його дія закінчилася в 2006 році. Представники алтайців, що вимагали заборони археологічній діяльності на плоскогір'ї, стверджували, що плоскогір'я завжди було для алтайців священним місцем.

Більш того, вони знали про місцерозташування кургану "принцеси", яку у всі століття шанували як принцесу Кадин. У зв'язку з цим, відразу після розкопок вони почали вимагати повернення мумії в Республіку Алтай.

Місцеві шамани стверджують, що мумія належить принцесі Кадин, а її вилучення з місця поховання стало причиною різних нещасть, зокрема, сильного землетрусу, що відбувся в Гірському Алтаї наприкінці вересня 2003 року.

Місцеві жителі вірять, що "Княжна Кадин", вік якої – майже 3 тисячі років, була прародителькою роду людського. Вона одягнена в білий одяг з найтоншого шовку і прикрашена дорогими золотими і бронзовими прикрасами та ритуальною зброєю. Високий зріст, тонкі, аристократичні риси обличчя і дивна манера одягатися зруйнували уявлення учених про те, що ці краї населяли приземисті предки алтайців, які не знали мистецтва обробки металів.

Учені ж наполягають на продовженні розкопок на плоскогір'ї Укок у зв'язку з тим, що археологічним пам'ятникам загрожує небезпека у зв'язку з глобальним потеплінням.