Однією з чітких тенденцій року, що минає, стала радикалізація протестів опозиції. Багатотисячні мітинги, сутички з міліцією в Києві й інших містах - з такими явищами довелося мати справу владі, пише газета "КоммерсантЪ-Украина".

Учасники мітингів і політичні експерти вважають, що наступного року протестні настрої будуть наростати, а приводом для масового невдоволення може стати фальсифікація парламентських виборів 28 жовтня 2012 року.

Символом настроїв опозиції в році, що минає, може слугувати зміст листівки, яку активісти молодіжного крила партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко "Молода Батьківщина" роздавали на одному з мітингів під будівлею Печерського районного суду Києва, де йшов процес над екс-прем'єром. Замість гасел листівка містила короткий опис приготування коктейлю Молотова - пляшок із запалювальною сумішшю. Саме такими пляшками учасники акції "України без Кучми" 9 березня 2001 року закидали міліцію під час штурму будинку Адміністрації президента.

У попередні роки такі натяки були характерні хіба що для правих радикалів з УНА-УНСО, "Тризуба" ім. Степана Бандери, "Патріота України" або нечисленних членів організації "Чорний комітет", але не для буржуазної парламентської партії, очолюваної колишнім прем'єр-міністром.

У 2011 році все змінилося. Святкування Дня Незалежності відкрило новий, небачений досі рівень радикального політичного протесту. Члени великих парламентських партій на чолі зі своїми лідерами проривали міліцейські кордони, билися з "Беркутом" і ламали огорожі, розставлені в центрі міста, щоб не допустити сутичок.

Далі були бійки з міліцією біля Печерського й Апеляційного судів Києва, де розглядалася справа Юлії Тимошенко. При цьому на вулиці разом виходили політичні сили, які сповідують різну ідеологію, наприклад "Коаліція учасників Помаранчевої революції" та Всеукраїнське об'єднання (ВО) "Свобода".

Автор книги "Війна в натовпі" Дмитро Корчинський вважає, що це тільки початок прояву протестних настроїв. "Людям набридло махати прапорами на мітингах. Думаю, скоро вони зрозуміють, що протестувати потрібно по-іншому - громити вітрини, підпалювати машини, захоплювати адміністративні будівлі", - каже Дмитро Корчинський.

Машини в Україну поки що ніхто не підпалює, але рівень нетерпимості між політичними опонентами, опозицією і владою помітно зріс - чого варте, наприклад, святкування Дня Перемоги у Львові, що закінчилося стріляниною і масовими сутичками, або ж спроби штурму "афганцями" та "чорнобильцями" будівлі Верховної Ради.

У наступному році сила вулиці зросте ще більше, упевнений голова київської організації УНА-УНСО Ігор Мазур, засуджений свого часу за організацію масових заворушень під час акції "України без Кучми" на чотири роки.

"Влада навчилася домовлятися з великими партіями, але ось радикальні виступи окремих груп громадян виявилися для неї повною несподіванкою. Керівництво країни просто не знає, що робити з "чорнобильцями" та "афганцями", домовитися з якими практично неможливо", - упевнений пан Мазур.

Він вважає, що об'єднання таких груп з порівняно нечисленними, але рішучими правими радикалами, приведе до зміни влади: "Переконаний, що головною темою наступного року стане не Євро-2012, а вуличні виступи і відставка Віктора Януковича та всієї його команди в результаті нової революції".

З Ігорем Мазуром згоден голова київської міської організації ВО "Свобода" Андрій Іллєнко. Він упевнений, що друга половина 2012 року "може бути повністю революційною". "Ні революція на граніті, ні Помаранчева революція поставлених завдань не виконали, тому цілком логічно, що нас чекає продовження. Наступаючий рік дасть відповідь на питання: залишиться Україна незалежною чи піде шляхом Бєларусі.

Зараз багато супротивників Віктора Януковича не виходить на вулиці, сподіваючись на парламентських виборах 28 жовтня 2012 року проголосувати за опозицію. Але влада швидше за все вдасться до масових фальсифікацій. Люди терпіти не стануть - нова революція не буде мирною, і весь нинішній олігархічний режим буде повністю знищений", - упевнений Андрій Іллєнко.

Керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що "революція - це такий феномен, який не можна прогнозувати". "Але якщо результати парламентських виборів будуть грубо фальсифіковані або соціальне становище населення погіршиться, то вибух невдоволення і політична криза дуже ймовірні. Чим усе закінчиться - сказати не може ніхто", - підсумував пан Фесенко.

Нагадаємо, що в серпні з тезою, що давно настав час піднімати народ на боротьбу проти влади, неспроможної керувати країною, погодилися 56,9% молодих людей, 49,8% людей середнього віку і 46,3% старших. Найменше з цим незгодні молоді- 16,4%. І завагалися з відповіддю 26,6% молодих.