Хто відповідає за моніторинг чистоти
повітря – незрозуміло, сучасні стандарти
вимірювання забруднення українським
відомствам невідомі. Змінити ситуацію
взялися екологи. Рівень забруднення
повітря в Україні у три-чотири рази
вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує
президентка екологічної організації
«Жива планета» Світлана Берзіна. «Якщо
брати найбільш забруднені краї –
Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину
– може йтись про десятки разів», -
зазначила Березіна у розмові з Deutsche
Welle. Очолювана нею організація за
підтримки міжнародного фонду "Відродження"
втілює проект, мета якого – домогтися
запровадження в Україні норм чистоти
повітря, які діють у країнах ЄС. Приклад
різниці у підходах до норм якості повітря
– зола, що міститься у викидах і потрапляє
у легені. В ЄС певні частки золи вимірюють
за розміром, адже ті дуже шкідливі,
зауважує Світлана Берзіна. Україні ж
ці частки так не вимірюють, тому вони
ніяк не нормуються. Раніше Єврокомісія
замовляла дослідження Всесвітній
організації охорони здоров’я про те,
наскільки небезпечні для людини ці
частки, й тепер ЄС хоче посилити контроль
за цими викидами. Берзіна звертає увагу,
що в Україні більшістю радянські норми
в цій галузі, які розробляли у 1950-1970-их
роках. Інші фахівці, що співпрацюють з
«Живою планетою» зауважують: українську
нормативно-правову базу України в цій
сфері адаптовано до законодавства ЄС
лиш на тридцять відсотків. Є великі
відмінності в установленні дозволених
показників викидів, системі моніторингу
забруднення атмосферного повітря та
держконтролі.
Обережно: забруднено
Громадські експерти готують рекомендації
органам влади, як гармонізувати застаріле
українське законодавство з якості
атмосферного повітря з європейським.
«Ніхто не скаже, що проти якості
атмосферного повітря, все інше можна
купити, але не повітря. Тож законодавчі
ініціативи підтримають», - впевнена
Світлана Берзіна. Екологиня нарікає,
що після адміністративної реформи важко
отримати інформацію, хто взагалі в
Україні відповідає за контроль за якістю
повітря. Екологи нагадують, що рівень
забруднення повітря пов'язаний з ростом
хронічних неспецифічних захворювань,
зокрема атеросклерозом, хворобою серця,
раком легенів. «Оксиди вуглецю, що
поступають в атмосферу, сірки, азоту,
вуглеводні, з'єднання свинцю, пил надають
різну токсичну дію на організм людини.
Впливають на здоров'я, погіршується
якість продуктів сільського господарства,
є вплив на клімат і стан озонового шару
Землі, гине флора і фауна» - каже Берзіна.
За оцінкою експертів, головними
забруднювачами атмосферного повітря
є підприємства чорної металургії,
теплової енергетики, вугільної,
нафтогазовидобувної, цементної
промисловості.
Металургія платить
штрафи У Державній екологічній
інспекції у відповідь на запит DW
найбільшими порушниками вимог закону
про охорону атмосферного повітря назвали
низку металургійних та гірськозбагачувальних
комбінатів: «ММК ім. Ілліча», «МК
«Азовсталь», «АзовЕлектроСталь»,
«АрселорМіттал Кривий Ріг», «Південний
ГЗК», «Євраз Дніпродзержинський КХЗ»,
«Північний ГЗК», «Центральний ГЗК». У
прес-службі інспекції пояснюють:
покарання за забруднення стандартне
для всіх - накладають штраф й нараховують
збитки, прокуратура відправляє справу
до суду. Збитки пропонують відшкодувати
добровільно. Якщо не відшкодовують -
примусове стягнення. За відсутності
дозволу Мінприроди на викиди інспекція
може призупинити діяльність підприємства.
Якщо мовою цифр, то у 2012 році Держекоінспекцією
за порушення законодавства у сфері
захисту повітря накладено штрафів
загалом на суму близько півтора мільйони
гривень. А загальна сума пред'явлених
збитків за шкоду, заподіяну довкіллю,
склала майже 20 мільйонів гривень. Утім,
збитки від шкоди здоров’ю українців
досі ніхто не обчислював.
Також читайте:
|