Українська Гельсінська Спілка заявила про факти зростання нетерпимості на мовному ґрунті. На думку організації, це стало наслідком поділу населення за мовною ознакою, який почався ще 2004 року, і посилилося після ухвалення нинішнього закону про мови у першому читанні, повідомляє BBC Україна.

Голова правління УГС з прав людини Євген Захаров пояснив, що нинішні суперечки мають обопільний характер. "Зростання нетерпимості на мовному ґрунті є. Якщо порівнювати те, що було раніше, і нині, то це справді так. Це виявляється у збільшенні агресії людей, хоч і окремих. Це не масово. Але все й починається з окремих осіб", - вважає він.

"У Криму було два таких факти. Один, коли побили помічника депутата в Севастополі. Йому 60 років. Його так побили, що і ребра поламали. І сказали - геть у свою Галичину. Тому що він розмовляв українською мовою. І навпаки - один україномовний чоловік теж у Севастополі ударив ножем іншого в спину, тому що той розмовляв не тією мовою", - розповів Захаров. За його словами, у цьому інциденті спочатку була побутова сварка, а потім на мовному ґрунті вона переросла у бійку.

За останній рік - з квітня 2011-го по квітень 2012-го - Українська Гельсінська Спілка провела загальноукраїнський моніторинг "Злочини на ґрунті ненависті в Україні". Він зафіксував 62 таких злочини. Одначе, як каже Захаров, правоохоронні органи вперто їх ігнорують.

Захаров стверджує, що за цей період було порушено лише дві кримінальні справи. "З цих 62-х злочинів ми нарахували вісім саме на мовному ґрунті", - каже правозахисник.

Представники провладних сил заперечують заяви правозахисників, кажучи, що в регіонах все спокійно. Колишній голова Верховної Ради Криму, який 11 років очолював кримську організацію Партії регіонів, Василь Кисельов пояснив, що саме опозиція очікувала збурення на мовному ґрунті, але прорахувалася.

"Опозиція дуже жалкувала, що не було побиття, не було кровопролиття. Переконливо відповідаю - ніякого насильства, ніякого побиття не було. Те, що у них є бажання на цьому питанні загострити суспільно-політичну ситуацію в країні - це факт. Але я сподіваюся, що їм не вдасться це зробити. В Криму дуже спокійна ситуація. Люди з піднесенням сприйняли голосування за закон у першому читанні. Все спокійно", - вважає Кисельов.

Разом з тим депутат побоюється провокацій з боку опозиції, кажучи, що від цього потерпають прості люди, яких, за словами пана Кисельова, кидають на правоохоронців. "Я завжди боюсь і очікую провокацій, бо опозиційні сили дуже хочуть, щоб вони були. І тому я б застеріг лідерів опозиції, бо потерпає імідж держави, потерпають прості люди", - сказав Кисельов.

Тим часом представники опозиції готуються до рішучих дій, аби не допустити ухвалення мовного закону у другому читанні. Член фракції БЮТ Андрій Шкіль повідомив про існування плану "Б" стосовно того, щоб не допустити ухвалення закону в цілому. "У нас є і план "А" і план "Б", аби цей закон не пройшов. І він не пройде", - пообіцяв Шкіль.

5 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про засади державної мовної політики, ініціаторами якого є народні депутати від Партії регіонів Вадим Колесніченко і Сергій Ківалов. Опозиція попередньо планувала зірвати голосування щодо мовного законопроекту, однак не зробила цього.

Після голосування нардеп-"бютівець" Юрій Одарченко заявив, що лідер фракції Андрій Кожем'якін навмисно завалив протест проти голосування за закон про мовну політику, а відтак повинен написати заяву на звільнення.