У парламенті Казахстану обговорюють законопроект "Про персональні дані", який передбачає загальний збір особистих даних населення, включаючи масове зняття відбитків пальців, повідомляє BBC Russia.

Влада запевняє, що новий законопроект необхідний для захисту прав громадян, проте багато казахстанців, а також правозахисники та юристи, сумніваються в цьому.

Ідея створення бази з особистими даними всіх громадян країни не нова. Вперше така пропозиція прозвучала ще в 2001 році, але після критики з боку громадськості та правозахисників від неї відмовилися.

Як основну претензію на адресу цього закону називали відсутність гарантій збереження особистої інформації та відповідальності за її витік. Говорилося також про спробу влади встановити тотальний контроль над населенням.

Як виявилося, уряд не забув про цю ідею.

Згідно з проектом держава хоче зібрати і зберігати в єдиній базі не тільки імена, дати народження та адреси громадян, а й відомості про їхні національність, номери засобів зв'язку, сімейне та соціальне становище, рухоме і нерухоме майно, освіту, а також біометричні відомості: групу крові, зображення райдужної оболонки очей і відбитки пальців.

Теоретично громадянам збираються надати можливість відмовитися від надання своїх персональних даних, але разом з тим влада залишає за собою право збирати і обробляти персональні дані людини без її згоди. Ця можливість може бути реалізована, якщо мова йде про "розвідувальну, контррозвідувальну та антитерористичну, оперативно-розшукову діяльність, а також про відомості, що становлять держтаємницю, у разі здійснення органами прокуратури наглядових повноважень, захисту життя, здоров'я або інших законних інтересів людини".

Разом з законопроектом "Про персональні дані" розглядається ще один, в якому пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку обробки та використання персональних даних.

Однак, на думку багатьох фахівців, одне з найбільш слабких місць законопроекту - це опрацювання питання захисту персональних даних.

Експерти зазначають, що в документі питання відповідальності прописані розмито, а за поширення даних з корисливою або злочинною метою передбачені досить слабкі заходи відповідальності.

Закон "Про персональні дані" широко обговорювали в Інституті політичних рішень. Експерти зустріли ініціативу МВС насторожено.

"У нас створили Центри обслуговування населення (представляють найбільш затребувані державні та муніципальні послуги), існує там 6-7 баз даних, і вони продаються. Ці бази скрізь нелегально ходять. Причому це використовує і рекет. Я вважаю, що цей закон можна було взагалі не писати, необхідно було б просто додати одну статтю в Кримінальний кодекс про відповідальність за інформацію про фізичних та юридичних осіб", - вважає виконавчий директор "Трансперенсі Казахстан" Сергій Злотников.

За словами директора науково-консультаційного центру Національної телекомунікаційної асоціації Казахстану Євгена Малишевського, кожна людина в своєму житті і так заповнює величезну кількість різних документів, і про кожного громадянина збирається достатньо інформації в паперовому вигляді.

"І те, що вже вдалося перейти на електронний формат - вже добре. Тут проблема в тому, що проблема безпеки, захисту персональних даних виникла через те, що можна в концентрованому вигляді отримати відразу величезний обсяг інформації, - вважає Євген Малишевський. - Питання захисту стає на перше місце, тому що через мережі телекомунікацій будь-який зацікавлений суб'єкт може дістатися до ваших даних, використовувати їх відповідним чином, а найцікавіше - внести в них відповідні зміни, це робиться дуже просто. Основне питання: як захиститися? І закон не дає відповіді на це".

Зняття відбитків пальців багато громадян пов'язують насамперед зі злочинцями, і ця процедура так само викликає критику з боку звичайних людей.

"Я ж не бандит якийсь, навіщо мені здавати відбитки пальців? - запитує студент на ім'я Олжас. - Хоча з іншого боку, якщо я не бандит, то мені і боятися нема чого, нехай знімають".

"У нас є велика база даних з відбитків пальців всіх, хто був колись затриманий за злочинну діяльність, - каже офіційний представник алма-атинського департаменту внутрішніх справ Салтанат Азірбек. - Але ж злочин здійснюють не тільки карні злочинці і досвідчені бандити, а й ті, хто ніколи не потрапляв у поле зору поліції. Звичайно, масове зняття відбитків пальців полегшило б нам роботу. Наприклад, при впізнанні нерозпізнаних трупів. Іноді на ідентифікацію йде дуже багато часу".

Казахстанський юрист Сергій Уткін зазначає, що одна з головних проблем полягає в тому, що у населення практично немає довіри до поліції.

"Поліцейських народ боїться більше, ніж бандитів. Не хотілося б отримати разом з цим законом додатковий ґрунт для зловживань з боку МВС, - каже юрист. - Мене лякає можливість використання інформації про мене проти мене ж".

Нагадаємо, що в лютому Кабінет міністрів України схвалив законопроект щодо введення біометричних закордонних паспортів, які передбачають зображення відбитків двох (вказівних) пальців.