Щоденний разовий тираж друкованих ЗМІ, що випускаються українською мовою, становить 18,5 мільйона примірників, що вдвічі менше, ніж тираж російськомовних видань, повідомляє прес-служба Рахункової палати за підсумками аудиту ефективності використання бюджетних коштів на розвиток і функціонування української мови.

За даними відомства, на одного росіянина, який проживає в Україні, припадає 4 примірники ЗМІ російською мовою, а на одного українця - лише 0,5 примірника рідною мовою. Таким чином, читацькі потреби населення України в цій сфері не задовольняються майже на 78%. У цілому ж колегія Рахункової палати за підсумками аудиту зробила висновок, що виконання цільової держпрограми з розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки є "задовільним", однак не сприяє вирішенню існуючих проблем у мовній сфері, передає Подробности.

Відомство, зокрема, вказує на "вкрай незадовільне" фінансування заходів з відродження національного кіновиробництва. Так, у 2004-2010 роках на ці цілі з бюджету було надано всього 175,5 мільйона гривень, що дозволяло створювати на рік від п'яти до восьми художніх фільмів. Як наслідок, тільки 21% суб'єкт кінематографії дотримуються квоти показу національних фільмів, встановлені статтею 22 закону "Про кінематографію", а питома вага національних фільмів у репертуарах кінотеатрів Україні - менше 1%.

Крім того, Міністерство культури і туризму, в порушення бюджетних правил, спрямувало частину коштів, призначених на розвиток та застосування української мови (586,6 тисячі гривень), на здійснення окремих концертно-мистецьких та культурологічних заходів, тим самим неефективно витративши кошти держбюджету.

Через недофінансування також не виконувалися наукові роботи в області лінгвістичних технологій, не було забезпечено функціонування української мови в інформаційному комп'ютерному середовищі, не створено Український сегмент міжнародної лінгвістичної системи та не забезпечено вступ України до системи Eurowordnet.

Аудитори також вказують, що на фоні позитивних тенденцій щодо впровадження української мови в навчальний процес (викладання державною мовою сьогодні ведеться в 81% навчальних закладів усіх рівнів), Міністерство освіти і науки (МОН) непослідовно і безсистемно забезпечувало бібліотечні фонди шкіл і вузів україномовної навчальної і художньою літературою.

Свого часу МОН розпочало роботи по 13 науково-дослідницьких проектах (створення електронних баз даних, електронних тлумачних словників сучасної наукової термінології, посібників з української мови для студентів із зарубіжжя, інших посібників та методичних рекомендацій). Однак контроль за впровадженням науково-дослідних робіт, на які було витрачено більше 1,5 мільйона держкоштів, не здійснювався, через що їх результатами на сьогодні ніхто не користується, крім самих розробників, "хоча розробки могли б отримати широке впровадження у сферах, де їх чекали", вказує Рахункова палата.

У ході перевірки відомство також з'ясувало, що Міністерство культури і туризму "вкрай безвідповідально" поставилося до закупівлі україномовної літератури для поповнення фондів публічних бібліотек. "Відбір книг спеціально створеною експертною радою проводився без їх тематичної та змістовної оцінки, без урахування рейтингів видань, не аналізувався читацький попит. У результаті закуповувалася література, яка від 2 до 7 років припадала пилом на складах видавництв через незатребуваність споживачем, - відзначає Рахункова палата. - Порушуючи власні регламенти з конкурсного відбору книг, міністерство фактично сприяло закупівлі неконкурентоспроможних на читацькому ринку 10,5 тисячі примірників видань на загальну суму 286,2 тисячі гривень".

Аудитори також не виявили позитивних тенденцій щодо застосування української мови в друкованих ЗМІ, незважаючи на те що з 28,6 тисячі зареєстрованих в Україні періодичних видань українською мовою видається 26,8 тисячі.

Таким чином, наголошує Рахункова палата, головні органи влади щодо здійснення мовної політики в державі - Міністерство культури і туризму, Міністерство освіти і науки, а також Держкомтелерадіо - через непослідовну діяльності не забезпечили належну організацію виконання і якісний контроль за здійсненням заходів держпрограми з підтримки української мови.

"Ми всі добре знаємо, наскільки є політизованим мовне питання, - відзначив глава Рахункової палати Валентин Симоненко.- Однак існує непорушне правило: лише реальні результати допомагають знайти істину в гарячих суперечках. І в нашому випадку - це виконання державної програми та розробка критеріїв соціальної значущості мовного питання". За словами Симоненка, "неправильно певні критерії посилюють проблему". "Вихід - виправити критерії, врахувавши і нові вимоги часу та потреби суспільства у розвитку української мови", - заявив він.

Раніше Держкомтелерадіо заявило, що вперше за багато років існування програма "Українська книжка" опинилася під загрозою зриву. Про це повідомили у прес-службі Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

"Сьогодні головною перепоною у друкуванні понад сотні суспільно важливих книжок стало Міністерство економіки, - сказав голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк. - Справа в тім, що це міністерство має погоджувати тендерні процедури закупівлі в одного учасника послуг в друкуванні книг. Але воно з 8 листопада залишає надіслані нами документи без відповіді".