Сьогодні, 31 березня, католики у всьому світі відзначають Великдень - церковне свято, присвячене воскресінню Ісуса Христа.

Для всіх християнських конфесій це найголовніше свято літургійного року, в основі якого лежить євангельське оповідання про чудесне воскресіння Ісуса Христа, розп'ятого на хресті.

Сьогодні Папа Франциск очолить пасхальне богослужіння на площі святого Петра у Ватикані, по завершенні якого він звернеться з традиційним благословенням "Urbi et Orbi" (Місту і Світу) і привітає католиків зі святом Великодня на мовах багатьох народів світу.

У великодню ніч у відповідності з давнім звичаєм понтифік здійснив обряд хрещення чотирьох новонавернених християн - албанця, італійця, російського і американця в'єтнамського походження.

30 березня, в останній день Пасхального тридення - Велику суботу, понтифік здійснив обряд благословення вогню і ввійшов у занурену в морок ватиканську базиліку з великою свічкою (пасхалією) в руці. Від її вогню запалили свої свічки кардинали Римської курії, і головний храм Римсько-католицької церкви наповнився світлом. Після цього диякон урочисто проспівав древній гімн Exsultet, що сповіщає про воскресіння Христа, і почалося читання уривків з Біблії і спів псалмів. Потім під склепінням храму зазвучав урочистий гімн Gloria, і одночасно задзвонили дзвони Собору святого Петра. Під час нічної меси вперше після Великого посту в храмі знову пролунала "Алілуя".

Президент США Барак Обама привітав співвітчизників з Великоднем ввечері 30 березня.

"У нинішні вихідні ми з Мішель і нашими дочками Малією і Сашею, як і інші християни, відзначимо Воскресіння Христове і свято Пасхи. Ми пам'ятаємо про велику жертву, яку Христос приніс заради кожного з нас. І ми підтверджуємо готовність слідувати Його прикладу тут, на Землі", - сказав Обама у зверненні до нації, закликавши американців "зупинитися і задуматися, подякувати за те, що нам даровано".

26 березня євреї почали відзначати Песах. Тоді Обама організував у Білому домі традиційну трапезу - седер.

У європейських мовах слово Пасха - один з варіантів латинського Pascha, яке, в свою чергу, походить до давньоєврейського pesach (перехід, вихід з Єгипту). Єврейська Пасха, присвячена звільненню Ізраїля з-під єгипетського рабства, була в очах християн прообразом того спокутування людства від гріха, спогаду про який присвячена християнська Пасха. Німці називають Великдень Ostern, так само як і англійці - Easter, тобто по імені давньогерманської богині весни Eostro (Ostara). Таким чином, християни приурочили своє головне свято ще й до урочистостей з нагоди відродження життя після зими.

В Україні християни відзначатимуть Великдень за Юліанським календарем у цьому році 5 травня.

Дату Пасхи визначає календар

Перші християни, слідуючи практиці святкування єврейського Великодня, вважали, що Великдень припадає на 14-й день фази Місяця після весняного рівнодення, пише РИА "Новости". На Нікейському Соборі у 325 році було вирішено святкувати Пасху в першу неділю після повного місяця, наступного за весняним рівноденням. Питання все ж не було вирішене остаточно, оскільки існувало декілька астрономічних циклів, за якими розраховувалися сонячні і місячні місяці. Тоді між грецькою і латинською Церквами (а також і всередині латинської Церкви) виникли розбіжності. У 387 році Великдень святкувався: у Галлії - 21 березня, в Італії - 18 квітня, в Єгипті - 25 квітня. У православних і католиків Великдень і зовсім не збігався.

Черговий "календарний розкол" стався у XVI столітті. Оскільки рік за церковним юліанським календарем відставав від астрономічного, до кінця XVI століття накопичилося вже 10 "неврахованих" днів. Таким чином, назріла потреба у календарній реформі. Тоді папа Григорій XIII, згідно з вказівками і за участю німецького математика Крістофа Клавіуса, ввів новий, григоріанський календар, або новий стиль. У лютому 1582 року згідно з папською буллою Inter gravissimas (Посеред найважливіших справ ...) було введено, щоб після 4 жовтня 1582 року настало не п'яте, а 15-е число місяця.

На григоріанський календар у тому ж 1582 перейшли Італія, Іспанія, Португалія та Польща. Протестантські й православні Церкви вирішили не керуватися календарними "пропозиціями" папи, інші ж католицькі країни вводили у себе григоріанський календар протягом декількох століть.

У даний час в західному християнському світі дотримуються григоріанського календаря, і Пасха у них святкується в першу неділю після першого повного місяця після дня весняного рівнодення. Різниця між датами католицької і православної Пасхи становить або одну, або чотири або п'ять тижнів, або ці дати збігаються. Ці дати розраховуються за особливим алгоритмом, згідно з яким різниця між ними не буває в два чи три тижні.

Збіг пасхалії (системи розрахунку дати Великодня) у різних християнських конфесій відбувається раз на кілька років. У 2011 році православні і католики відзначали її 24 квітня. До цього християнські Великодні збігалися в 2010, 2007, 2004, 2001 роках. Потім Великодні католиків і православних будуть спільними у 2014 і 2017 роках.

Буває, що Великдень і Благовіщення (святкується 7 квітня) збігаються по датах святкування, така Пасха отримала назву Кіріопасха, що в перекладі означає - Господня Пасха.