Європейські країни-донори, що втратили довіру до Афін, мають намір зобов'язати місцеву владу виконати додаткові умови щодо здійснення антикризових реформ, пише The Financial Times, передає "РБК-Україна".

Як стало відомо виданню, ЄС розробив три меморандуми, що містять 38 вимог до грецького уряду. Деякі з умов мають бути виконані вже до цієї середи, інакше другий пакет фінансової допомоги країні може бути заморожений.

Розроблені членами зони євро вимоги здебільшого зводяться до заходів щодо подальшого скорочення державних витрат, посиленню законодавчої бази у сфері банківської діяльності та інших економічних реформ. Однак цим установки Брюсселя не обмежуються. У документ додано такі пункти, як централізація системи охорони здоров'я, завершення процесу реєстрації власності на землю, визначення мінімальних нафтових резервів і навіть апгрейд комп'ютерної системи для співробітників податкової служби.

Деякі з вимог мають бути виконані протягом найближчих двох років, однак з певними пунктами Афінам доведеться поквапитися - для їхньої реалізації залишається менше тижня. Річ у тім, що низка вимог є обов'язковою до виконання до початку позачергового саміту міністрів фінансів зони євро 1 березня, на якому чиновники остаточно схвалять надання Греції 130 млрд євро. Серед них, наприклад, є зобов'язання скоротити держвитрати на фармацевтику на 1,1 млрд євро, скасувати ліцензування таких професій, як туристичний гід або косметолог, а також завершити повномасштабну аудиторську перевірку 75 компаній, які є великими платниками податків.

В свою чергу, влада Греції вже почала обіцяну боротьбу з податковими ухильниками. Як повідомила німецька газета Sueddeutsche Zeitung, на її вимогу заморожено зарубіжні рахунки майже на 160 млн євро грецького банкіра Лаврентіса Лаврентіадіса, який носив колись титул "Підприємець року". Цей кардинальний захід вжито вперше від початку кризи.

Екс-голова ради директорів і колишній головний акціонер приватного банку Proton Лаврентіадіс позбувся коштів на суму 158 млн євро, що зберігалися на трьох рахунках у Цюриху. Ці кошти заморожені швейцарськими відомствами на прохання грецьких слідчих органів поки що на 90 днів. За цей час грецька держпрокуратура розраховує домовитися з швейцарськими колегами про остаточний арешт активів. І судячи з усього, це ще далеко не всі кошти, привласнені і заховані за кордоном фінансистом.

Наприкінці минулого року Proton став першим націоналізованим грецьким банком. Під час кризи банк зазнав великих збитків і в липні минулого року був врятований завдяки коштам ЄС і МВФ. Тоді ж розгорівся скандал навколо менеджменту банку. Спершу було виявлено дірку в його балансі на суму понад 51 млн євро.

В кінці минулого року грецька влада вже заарештувала місцеві активи бізнесмена, а також активи ще семи колишніх топ-менеджерів банку.

Справа Лаврентіадіса і його спільників стала одним з перших рішучих кроків Афін з боротьби з податковими ухильниками. За даними влади, багаті неплатники заборгували казні близько 50 млрд євро. У січні уряд опублікував у пресі список найбільших боржників, які приховали в цілому 15 млрд євро. Провідні політики країн-кредиторів Греції, зокрема Німеччини, наполягають на заморожуванні всіх активів грецьких ухильників доти, доки ті не заплатять усіх податків.

Зазначимо, міністри фінансів країн єврозони до ранку 21 лютого досягли угоди щодо другої програми допомоги Греції обсягом 130 млрд євро, яка покликана скоротити рівень держборгу країни до 120,5-121% ВВП до 2020 року.

Заходи, на які уряд Греції пішов заради отримання кредиту, вкрай непопулярні у населення. У ніч проти 13 лютого, коли план скорочення держвидатків проходив узгодження в парламенті, в Афінах пройшли масові акції протесту, які переросли у заворушення і сутички демонстрантів з поліцією.

Нагадаємо, Греції необхідно отримати нові кредити до 20 березня 2012 р. - дати погашення держоблігацій на 14,5 млрд євро. Інакше Грецію може наздогнати дефолт, який "переслідує" її ще з минулого року.

У жовтні 2011 р. лідери Євросоюзу схвалили нову програму фінансової допомоги Греції обсягом 130 млрд євро. Паралельно почалися переговори з банками - власниками грецьких держоблігацій про прощення Афінам частини основного боргу за бондами. Проте Європа час від часу пригальмовувала надходження допомоги через відсутність гарантій виконання греками плану економії.