Чт, 2022-09-29, 08:55


Головна Реєстрація RSS PDA   18+
Вітаю Вас, Гість
Новини України
Курси валют в Україні
Прогнози погоди
Новини росії
Навіны Беларусі
Новини світу
Новини економіки
Новини культури та освіти
Новини релігії
Новини спорту
Новини кіно: анонси, скандали, актори
Новини шоу-бізнесу: сенсації, курйози, фото, світське життя
Новини медицини. Здоров'я. Лікарські дива
Новини науки і технології
Автоновини: авто та транспорт
Кримінальні новини і надзвичайні новини
Новини про відпочинок і туризм
Катастрофи та природні катаклізми
Іноземні видання по-українськи
Иностранная пресса по-русски
Цікаві інтерв'ю
Історія українських земель
Відеоматеріали
Анонси. Повідомлення. Прес-релізи
Онлайн ТБ - цікаві телеканали на "Голос UA на РФ" у прямому ефірі
КІНОЗАЛ - фільми і програми українських каналів онлайн
Біографії. Довідки. Рецепти
Новини бізнесу
Дискусії: політичні, національні, любовні і психологічні
Мода, стиль і краса
Все про нерухомість
Архів-календар
Головна » 2012 » Вересень » 27 » За право знати: українські ЗМІ виступили проти закону про наклеп - преса
17:01
За право знати: українські ЗМІ виступили проти закону про наклеп - преса
Інші останні Новини України на сайті holosUA.com/
Ухвалений минулого тижня в першому читанні законопроект, що дозволяє штрафувати і саджати у в'язницю за наклеп, викликав величезний резонанс і масу протестів. Ініціативи "регіонала" Віталія Журавського не розуміють навіть багато його однопартійців. Вони обіцяють внести зміни в законопроект або ж не розглядати його зовсім.
 

У вівторок, 25 вересня, в Україні стартувала акція протесту проти законопроекту про наклеп - і до обіду її підтримало більше тридцяти всеукраїнських та регіональних ЗМІ. Адже законодавча ініціатива "регіонала" Віталія Журавського стосується не тільки журналістів, а й усіх громадян, які захочуть висловити свою думку. Відповідати за свої погляди доведеться по повній програмі. Якщо обмовив у колі знайомих, передбачено штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи до 1 року, або ж обмеження волі до 2 років. Якщо йдеться про інформацію в ЗМІ, то штраф збільшується - від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Його можуть замінити виправними роботами від 1 до 2 років або обмеженням волі до 5 років, пише Людмила Полях у статті "Українці виступили проти закону про наклеп" у газеті "Известия в Украине".

 

Акція проти набуття чинності так званого закону про наклеп, ухваленого народними депутатами в першому читанні 18 вересня, розпочалася вчора о 8.00. На головних сторінках популярних інтернет-видань та сайтів телеканалів з'явився чорний банер з написом: "Захисти своє право знати. Скажи "ні" закону про наклеп". Банер містить посилання на список 244 народних депутатів, які проголосували за ухвалення закону в першому читанні, а також телефони їхніх приймалень та адреси електронної пошти.

 

"Подзвоніть їм у приймальню, напишіть на e-mail, залиште повідомлення в соцмережах, запитайте, чому вони це зробили", - закликають громадян організатори акції.

 

Акція протесту проти законопроекту продовжиться 27-28 вересня виходом кількох щотижневих видань з білими обкладинками без тексту. Зокрема, про свій намір приєднатися до цієї акції вже заявили журнал "Корреспондент" і газета KyivPost. Як очікується, вже сьогодні з білими смугами вийде низка львівських газет.

 

"Ми впевнені, що цей законопроект знищить свободу висловлювань у країні, оскільки змусить багатьох журналістів відмовитися від будь-якої критики влади, яка може бути згодом названа наклепом", - написав головний редактор журналу "Корреспондент" Віталій Сич на своїй сторінці в Facebook.

 

При цьому він закликав інші видання долучитися до акції, "щоб було зрозуміло, що ми всі виступаємо єдиним фронтом і що нам не подобається, коли нам в дупу намагаються вставити швабру".

 

Опитані вчора народні депутати, чиї телефони були опубліковані в ЗМІ, не стали скаржитися на дзвінки та листи противників законопроекту.

 

"Я перебуваю в регіонах, цілий день проводжу зустрічі з людьми, тому ніяких запитань від журналістів щодо закону про наклеп, якого вони бояться, мені не надходило", - заявив голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

 

Він упевнений у необхідності такого закону.

 

"Я буду голосувати за його ухвалення у другому читанні, - сказав він. - Ми повинні визначити, як ми хочемо далі жити: якщо в системі наклепу і підтримувати людей, які хочуть її поширювати, - це одна позиція, якщо не хочемо, то повинні виробити закон, який влаштовував би всіх у цій державі. Тож ми поставили запитання суспільству, і нехай суспільство, а не тільки журналісти, відповість на це питання".

 

На акцію журналістів відреагував представник президента в парламенті народний депутат Юрій Мірошниченко (Партія регіонів). Притому що пан Мірошниченко, згідно з даними системи "Рада", серед 244 депутатів підтримав законопроект пана Журавського в першому читанні, постпред президента в Раді вчора заявив: "Ми будемо продовжувати боротьбу, щоб цей закон не був проголосований у другому читанні. Це - наша позиція, це - позиція президента, і тут я можу відповідати за його точку зору".

 

Редактор газети KyivPost Катерина Горчинська вважає, що незалежно від результатів акції журналісти повинні були виступити проти планів влади.

 

"Ми дали людям можливість побачити список депутатів, які голосували за цей закон, і їхні контакти. Цим можна скористатися, а можна й ні. Ми не можемо контролювати результат, але ми даємо можливість", - сказала вона.

 

Тим часом журналісти не мають наміру обмежуватися самими банерами та порожніми шпальтами і готові вийти до Верховної Ради з акцією протесту, пише Олена Геда в статті "Журналісти очорнили наклеп" у газеті "Коммерасантъ-Украина".

 

"Закон про наклеп стосується кожного громадянина України, який користується словом, - зазначила Вікторія Сюмар. - Навіть на бабусю, яка сидить у дворі і "багато говорить", можна буде подати в суд. І вже суд буде вирішувати, це була "свідомо помилкова інформація" чи бабуся не знала, що каже".

 

ОБСЄ, Рада Європи, "Артикль 19" - провідні міжнародні інститути десять років ставили Україну за приклад іншим країнам, що розвиваються, і радили позбавлятися криміналізації наклепу та його похідних.

 

"В інформаційному суспільстві дуже складно відрізнити, знав чи не знав чоловік, що є правдою, а що ні, - зауважила пані Сюмар. - В українських судах була ціла низка справ, зокрема з приводу редактора опозиційної газети "Свобода" Олега Ляшка, журналістки Тетяни Коробової, які лежать у Європейському суді з прав людини. Українські суди сказали, що критичні публікації - це наклеп, а Європейський суд відповів, що журналіст має право на припущення, критичну позицію, як і будь-який громадянин країни", - каже Сюмар.

 

За її словами, у час, коли ми бачимо колосальне поширення соціальних мереж, де люди постійно висловлюють і поширюють свої думки, повернення українського законодавства в репресивне річище стане тим більш небезпечним для кожного.

 

У цивілізованій країні, навіть там, де в КК є схожі статті, притягти журналіста до відповідальності дуже непросто - потрібно довести, що ним керував злий умисел.

 

"Для того щоб зараз цивільний політик стягнув з журналіста тисячу доларів, треба дуже постаратися, - каже Людмила Панкратова. - Важко довести вагу моральної шкоди в таких розмірах. А в кримінальному порушенні це буде дуже просто".

 

Першого жовтня парламентська погоджувальна рада буде вирішувати, коли ставити закон Журавського на друге голосування. Раніше звучала дата 16 жовтня. Однак є підозри, що процес ухвалення можуть прискорити і проголосувати вже 2-го числа. Тому наступного понеділка - перед черговою сесійного тижнем - громадські організації та працівники ЗМІ влаштовують акції протесту під ВР.

 

"Кращого механізму залякування журналістів, ніж криміналізація наклепу, не існує, - вважає директор Інституту медіа Тарас Шевченко. - Це дуже простий спосіб порушувати кримінальні справи, вилучати сервери в інтернет-виданнях, заарештовувати, кидати за ґрати, давати судимість, забороняти займатися професійною діяльністю".

 

Журавський хоче, щоб закон набув чинності в ході виборчої кампанії. Хоча, на переконання Шевченка, "наклепницький" законопроект більше пов'язаний з виборами президента-2015. "Брудні" закони намагаються ухвалити старим складом парламенту, щоб заздалегідь "зачистити" інформаційний простір.

 

"Коли прийде новий парламент, протягнути такий закон буде набагато складніше - не буде такого кнопкодавства, як тепер", - припускає Тарас Шевченко.

 

Зазначимо, що в 2001 році криміналізація за наклеп була скасована, і всі ці роки здавалося нереальним, що Україна знову повернеться до цього питання. Хоча спроби були. Народні депутати Леонід Черновецький, Святослав Піскун, Василь Кисельов вносили аналогічні законопроекти, але безуспішно. Тепер за справу взявся новобранець Партії регіонів Віталій Журавський. І хоча він каже, що "закон про наклеп" - суто його ініціатива, є чіткі підтвердження, що гайки журналістам взялася закручувати Адміністрація президента Віктора Януковича. Пояснювальні тексти до проекту писалися на Банковій, для голосування в першому читанні примусово мобілізувалися всі "більшовики" - з "Регіонів", Компартії, Блоку Володимира Литвина , повідомляє Анна Щепа в статті "За право знати" в газеті "Україна молода".

 

Робоча група при президенті України, в яку входить прес-секретар Віктора Януковича Дарина Чепак, зажадала не виносити законопроект на друге читання. А радниця президента з гуманітарних питань Ганна Герман запевняє, що "президент не підпише закону про наклеп у разі його ухвалення Верховною Радою в нинішній редакції".

 

"Ніякої кримінальної відповідальності для журналістів бути не може. У цьому немає здорового глузду. В такому вигляді, як він є, цей закон президент Віктор Янукович його ніколи в житті не підпише. Фінансова відповідальність за наклеп повинна бути, це світова практика. Однак вона має бути спрямована не персонально проти журналіста, а проти видання, яке несе відповідальність за достовірність публікованих матеріалів", - упевнений віце-прем'єр Борис Колесніков.

 

Таку ж обіцянку дав і перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов: "Я вам гарантую, що жоден соціально вибухонебезпечний закон, який може загострити політичну ситуацію і викликати розкол у країні, ухвалюватися не буде".

 

Більш того, представник фракції Партії регіонів запевнив, що до другого читання із законопроекту вилучать кримінальну відповідальність за наклеп.

 

Журналісти обіцянкам не вірять і далі відстоюють свої права.

 

"Коли ми говоримо про широкі дискусії, в рамках яких ми можемо вдосконалити законопроект у другому, третьому, сорок сьомому читанні, то було б чесно, якби ініціатори таких законопроектів проводили широкі дискусії до того, як документ ухвалений у першому читанні. Ви не потребували об'єднання наших зусиль, коли писали цей законопроект. Прикметно, що резонансний документ чомусь представляє не автор документа, а Михайло Чечетов, який не є фахівцем в інформаційній сфері. Національна спілка журналістів звернулася до Міжнародної федерації журналістів. Вже є реакція наших закордонних колег на цей документ", - сказав Сергій Томіленко, перший секретар Національної спілки журналістів України.

 

У свою чергу Юрій Стець, голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації нагадав, що законопроект ухвалений у першому читанні з порушенням, тому що не був розглянутий у профільному комітеті.

 

"Згідно з регламентом Верховної Ради розглядати законопроект без рішення профільного комітету не можна. Так от, спікер розписав цей законопроект на сім комітетів, тільки не на наш, профільний. Я розумію чому. Цей законопроект ніколи б не пройшов його. Тому що в комітет входять колишні журналісти, і вони розуміють, що цей документ потрібно відкликати як повну дурість", - нагадав Юрій Стець.

 

У Партії регіонів кажуть, що законопроект у такій жорсткій редакції ухвалювати не можна, однак питання із замовними матеріалами у ЗМІ потребує врегулювання. Вони, за словами Михайла Чечетова, "знищують чесних політиків і запалюють зелене світло пройдисвітам від влади".

 

"У нас є 2-5% засобів масової інформації, які пишуть замовні статті і таким чином знищують чесних політиків. Без чесної журналістики не буде і чесної влади, тому завданням закону є встановлення цивільної відповідальності, в тому числі і журналістів за їхні матеріали. Очистивши сферу ЗМІ, ми зможемо очистити політику", - упевнений Чечетов.

 

"Так, політику ми вже очистили, ще посадимо пару журналістів - і очистимо журналістику", - іронізує Юрій Стець.

 

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вважає, що "зачищати" одну зі сфер суспільного життя в корумпованій державі безглуздо.

 

"У нас не тільки журналісти нечесні, а й політики. Й лікарі, і співробітники ДАІ, і вчителі беруть хабарі. Ми не можемо взяти окрему сферу суспільного життя і зробити її чесною у корумпованому суспільстві. Нехай політики покажуть приклад чесності і відмовляться розміщувати замовні матеріали в пресі і на телебаченні. Або ж припинять висловлювання, що розпалюють національну ворожнечу", - каже Головенко.

 

Юрист нагадує, що і зараз є адміністративна відповідальність за наклеп. Це передбачено статтею 277 Цивільного кодексу України.

 

"Я був присутній на засіданні робочої групи при президенті і чув аргументи Віталія Журавського про європейський досвід на користь його документа. Так, у них є в теорії таке покарання. Але ці норми практично не застосовуються. Садять за наклеп тільки в країнах Латинської Америки, наприклад Перу, Близького Сходу", - резюмує Роман Головенко.

 

"За часів СРСР норма про наклеп діяла дуже просто: будь-яка критика чинної на той момент влади сприймалася як наклеп, - розповідає колишній в’язень радянських таборів Мирослав Маринович. - Застосування цієї норми, окрім як для боротьби з демократичними принципами, не було. Українська влада не хоче, щоб її викривали та критикували, - каже правозахисник. - Відтак, вона відновлює норму, яка зганьбила Радянський Союз ще в той час. Криміналізація наклепу призведе до згортання демократичних свобод та унеможливлення публічної критики чинної влади. Цей закон - реставрація тоталітарного ладу та, водночас, крок до відродження Радянського Союзу, про який мріє керівник нашого Східного сусіда - Володимир Путін", пишуть Іван Капсамун і Марія Томак у статті "Повернення "наклепу" в газеті "День".

 

Політолог Володимир Фесенко вважає, що депутати голосували за законопроект, не прораховуючи можливих наслідків.

 

"Багато людей в АП, у Кабміні не можуть зрозуміти логіку ухвалення цього закону. Проявилася позиція депутатів, які часто є жертвами викривальних публікацій. Ймовірно, вони вирішили, що поки ця Рада працює, можна поставити на місце "цих знахабнілих журналістів".

 

Згідно з опитуванням медіа-юристів: як журналістам убезпечити себе, якщо закон набуде чинності в тому вигляді, в якому його ухвалили в першому читанні, експерти зійшлися на думці, що головне - ретельна перевірка інформації.

 

"У разі порушення справи про наклеп потрібно буде захищатися в суді тими доказами, які спростовують умисел саме у поширенні свідомо недостовірної інформації. Якщо журналіст зможе довести, що він робив дії задля перевірки інформації з різних джерел, умисел сам собою зникне і не буде підстав для кримінальної справи", - каже юрист "Еволюшен Медіа" Клим Братковський, пише Дмитро Гомон у статті "Поки ця Рада працює, можна поставити на місце "журналістів, що зарвалися"- Фесенко" в газеті "Сегодня".

 

Ярослав Мінкін, з Луганського правозахисного центру "Поступ", вважає, що цей законопроект є провокацією.

 

"Саме поняття "наклеп" уже провокаційне. Це заяложене совкове поняття. Я думаю, що цей закон, як і закон про регіональні мови, й інші подібні провокаційні закони, був ухвалений тільки для того, щоб відвернути увагу суспільства від інших суспільних проблем. Зазвичай такі закони ухвалюються з умислом і готуються свідомо. Якщо говорити про тенденції, то вони невтішні. Варто тільки відзначити закон про протидію гомосексуалізму. У демократичному суспільстві такого виникати не повинно. І тому питання: чому в нашому суспільстві існують такі недемократичні закони? А у нас, крім того, що вони - свідчення відсталості суспільства, так це ще й лакмусовий папірець, який слугує розкручуванню скандалів в авторитарному "болоті", - переконаний правозахисник.

 

Станіслав Федорчук, громадський діяч, культурний менеджер з Донецька, стверджує, що цей закон може узаконити переслідування журналістів, блогерів та громадських діячів, які докладають зусиль у сфері розслідування зловживань владою, службовим становищем тощо.

 

"У результаті його запровадження можна очікувати посилення редакційної цензури і самоцензури в журналістських колах, що вплине на загальне становище зі свободою слова в Україні. Більш того, політична діяльність опозиції теж може стати переслідуваною за цим законом, який змусить опозицію бути набагато більш "невелеречивою", як в сусідній Бєларусі. Цей законопроект є спробою змусити суспільство замовчати, не тільки в особі ЗМІ, а й усіх громадян. Колись Ігор Губерман написав у своєму вірші про те, що "все, що випрацювали раби, завжди працює на рабство". Сучасна українська влада і політичний режим за своїм родовим походженням є радянськими, і саме тому ці радянські норми несвободи такі життєздатні й загрозливі для України", - пояснює Федорчук.

 

Олександра Дворецька, голова правління Кримської правозахисної організації "Дія", каже, що ухвалення так званого закону про наклеп в Україні - це, по суті, відмова від прогресивних європейських тенденцій розвитку права, крок до азіатчини.

 

"Це наступний крок наступу на свободу патріотів України після закону про мови, який значно звузив можливості національного розвитку. Фактично це повернення до радянської правової системи, де діяла "стаття 123" і існувала кримінальна відповідальність за наклеп. Запровадження таких обмежень буде серйозним кроком назад у свободі громадян висловлювати свої погляди. Адже під сучасну редакцію цього пункту підпадають не тільки професійні журналісти, а й користувачі блогів і соціальних мереж. Сама по собі практика засудження до кримінальної відповідальності за публікацію своїх думок і оцінок, реальних фактів із життя і діяльності представників влади є фактом тиску не тільки на незалежну журналістику, активістів, які займаються громадською журналістикою, а й на все суспільство, яке хоче знати правду, адже свобода слова - це не привілей для журналістів, а органічне цивільне право на правдиву інформацію всіх членів суспільства у вільних країнах. Можливість отримання реального терміну за свободу вираження поглядів, за журналістське розслідування - це риса тоталітарного режиму, не кажучи вже про те, що подібна практика суперечить міжнародним стандартам свободи людини і свободи висловлювання поглядів. У випадку існування залежної судової системи, репресивних правоохоронних органів і прокуратури, яка схильна лише до звинувачення, можемо говорити про те, що будь-який критичний матеріал можна буде трактувати як наклеп і притягти автора до кримінальної відповідальності", - стверджує Дворецька.

 

Семен Новопрудський, незалежний журналіст з Москви, ділиться досвідом подібного закону в своїй країні.

 

"Закон про наклеп у Росії не так давно ухвалений, тому гучних справ, пов'язаних з ним, ще не було. Однак є побоювання, що за допомогою закону буде переслідуватися будь-яка критика. Також ця стаття може бути використана для боротьби з частиною депутатів Державної думи, яких не вдасться позбавити мандатів через бізнес. Зараз, наприклад, розгортається скандал навколо одного з найвідоміших опозиційних депутатів Держдуми - Іллі Пономарьова, який вжив вислів "партія шахраїв і злодіїв" до "Єдиної Росії". На даний момент його збираються позбавити слова до кінця роботи сесії. Є побоювання, що після позбавлення мандата на нього заведуть кримінальну справу за наклеп. Поки що резонансних справ немає, але як буде розвиватися ситуація далі, вже більш-менш зрозуміло. Стаття про наклеп дає можливість дуже легко заводити карні справи проти будь-яких критиків як партії влади, так і виконавчої влади. Стаття багаторівнева, і термін може варіюватися, але він не умовний, а реальний. Це дає можливість позбавлятися від людей: їх виганяти як з будь-якої державної посади, так і з Держдуми. Важливо те, що це - реальний механізм звільнення від політичних супротивників у структурах влади. Що ж стосується ЗМІ, основна їхня частина - не опозиційна, тому говорити, що ухвалення цього закону якось позначиться на них, не варто. Водночас у зв'язку з прийнятим законодавством, згідно з яким можна вносити сайти в чорні списки, проблеми можуть виникнути з інтернет-виданнями, які здебільшого опозиційні. Інтернет як найбільш непідцензурний простір може потерпати не так від закону про наклеп, як від атаки по лінії боротьби з Інтернетом. Українська влада, на жаль, копіює найгірші риси нинішньої російської політики. Безумовно, закон про наклеп в Україні буде використаний проти політичних опонентів Януковича і ЗМІ. У країні, де демократичність влади та правоохоронні практики викликають сумніви (в цьому сенсі Україна і Росія - країни однакові), подібний закон є додатковим політичним тиском", - говорить журналіст.

За матеріалами Голос UA на РФ
Також читайте:
Категорія: Новини України | Переглядів: 1163 | Додав: adminA | Теги: українські ЗМІ, право знати, наклеп
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ