Дослідники з Амстердамського вільного університету (Нідерланди) відкрили молекулярний механізм, що дозволяє мозку редагувати пам'ять, зокрема забувати неприємні спогади, передає "Компьюлента".

Вважається, що спогад на якийсь час стає активним, "пожвавлюється", щоб новий досвід, нові відчуття внесли до нього свої корективи.

Спогад може стати для нас менш значущим, якісь події в ньому слабшають, і в перетвореному вигляді він "упаковується" в довгострокову пам'ять, відзначають дослідники.

Як зазначають вчені, молекулярною основою для таких операцій з пам'яттю є глутаматний рецептор на поверхні нейронів.

Глутамат (глутамінова кислота) - один з найважливіших нейромедіаторів в мозку, за допомогою яких здійснюється передача сигналу з нейрона на нейрон. Щоб ловити молекули глутамату, на поверхні нервових клітин є спеціальні білки-рецептори.

Як виявилося, ослаблення спогаду, відхід його в довгострокове сховище супроводжується поглинанням глутаматних рецепторів. У процесі ендоцитозу шматочок клітинної мембрани нейрона з цим рецептором вдавлюється всередину і утворює бульбашку всередині клітини, зникаючи з її поверхні.

Експерименти з тваринами показали, що з моменту відновлення страшного спогади процес занурення рецепторів у клітину відбувається протягом чотирьох годин.

За цей час пам'ять модифікується, і цей спогад може бути підправлено з урахуванням подальшого життєвого досвіду. Але якщо заблокувати ендоцитоз рецепторів, то він залишиться як новенький; тварина збереже страх і тривожність на первинному високому рівні і може перебувати в такому стані від кількох годин до декількох днів.

Швидше за все, нова інформація сприяє ослабленню нейронних зв'язків між клітинами, в яких записано спогад; зниження числа рецепторів для нейромедіатора зменшує міцність і ефективність передачі сигналу пам'яті, констатують вчені.

Час і місце появи та зникнення рецепторних молекул визначають, чи буде тварина або людина жити нормальним життям - або ж у постійному страху.

За словами науковців, якщо зуміти вплинути на динаміку глутаматних рецепторів, можна позбавити людину від багатьох психоневрологічних розладів, починаючи з різноманітних фобій і закінчуючи посттравматичним синдромом.

Раніше нейрофізіологам вдалося простежити молекулярний механізм отупіння від стресу. Вони буквально побачили, на що перетворюються нейрони тварини, що пережила те, що городяни відчувають кожен день, добираючись на роботу.