The Christian Science Monitor публікує цикл репортажів з країн Балтії і Калінінградської області Росії. Прибалти намагаються допомогти східним сусідам "бути більш європейськими, а не більш російськими". Калінінград у політичному сенсі - частина Росії, в географічному та історичному - Європи.

"Країни Балтії пропонують колишнім республікам СРСР західну модель" - так називається ​​перша стаття. Естонія, Литва і Латвія, відкинувши "колишнє російське панування", готові допомогти своїм пострадянським сусідам, пише журналістка Ізабель де Поммеро. Наприклад, директор талліннського кінофестивалю Black Nights Тійна Локк намагається запрошувати кінематографістів з колишніх республік СРСР.

Власне, просування реформ у колишніх радянських республіках - головне завдання зовнішньої політики Естонії, Литви і Латвії в останні роки, пише газета. Країни Балтії обстоюють прийом цих держав до ЄС і НАТО у віддаленому майбутньому, а також "реалізують програми, які допомагають цим країнам налагодити більш ефективне і транспарентне державне управління".

"Країни Балтії пропагують європейську ідею в Україні, Грузії, Вірменії, Азербайджані, Молдові і у всіх східних державах. Вони трудяться старанніше і краще за всіх, прагнучи, щоб європейські інституції краще підтримували ці країни", - каже Каха Гоголашвілі (Грузинська фундація стратегічних і міжнародних студій, Тбілісі). "Іноді країни Балтії виступають в ролі перекладачів - роз'яснюють Євросоюзу наші щирі наміри", - додає він.

ЄС оголосив Вірменію, Азербайджан, Бєларусь, Молдову й Україну учасниками програми "Східного партнерства", нагадує автор. Основні напрямки сприяння - навчання держслужбовців, захист від кібератак, пропаганда "електронного уряду".

Які успіхи? "У Бєларусі результати неоднозначні, в Грузії ситуація обнадіює", - пише газета, пояснюючи, що передача влади після парламентських виборів обійшлася без вуличних сутичок.

Автор наводить ще один приклад: естонський державний Центр Східного партнерства (Center of Eastern Partnership) ділиться досвідом "електронного уряду". Центр пропонує стипендії чиновникам і технічному персоналу з України, Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та Бєларусі. "Електронний уряд" робить суспільство більш відкритим", - підкреслює директор центру Вахур Маде.

Країни Балтії намагаються протидіяти російському впливу, продовжує автор. Так, міністр оборони Латвії Пабрікс заявив: "Я і досі вважаю Росію ворогом, і їй не можна довіряти".

"Експерти сходяться в тому, що зміцнення безпеки та демократії в цьому регіоні - ключове завдання Європи. Російсько-грузинська війна 2008 року - застереження, що нагадує, що може трапитися з сусідом Росії", - йдеться в статті.

Втім, на думку Хейко Паабо (Тартуський університет), адміністрація Путіна намагається розширити сферу впливу в країнах Балтії. Країни Балтії постараються допомогти східним сусідам "бути більш європейськими, а не більш російськими", - запевняє Паабо.

Естонія поводиться прагматично, відокремлюючи політику від економіки, каже Ханнес Хансен з Міжнародного центру оборонних досліджень (International Centre for Defence Studies, Таллінн). "Для Естонії Росія - економічний партнер номер один", - пояснює він. Але російсько-естонські політичні зустрічі у верхах він вважає малоймовірними.

Ханс також закликає країни Балтії врахувати: "Не можна розраховувати на те, що колишні республіки СРСР неминуче стануть орієнтуватися на Захід, а не на Схід". "Ми усвідомили, що історію успіху країн Балтії нелегко повторити в інших місцях", - додає він.

Другу статтю названо так: ​​"Залишені позаду? Російськомовним меншинам важко в нових державах Балтії". "Країни Балтії швидко просуваються в сферах економіки і демократії, але від них все активніше вимагають краще інтегрувати незаможні, знедолені російськомовні меншини", - пише та ж таки журналістка Ізабель де Поммеро.

Автор описує характерну традицію: в Таллінні російськомовні жінки торгують рукавицями на вулиці, навпроти модних бутиків, де покупці теревенять одне з одним по-естонськи.

"Небагаті росіяни і більш успішні прибалти мирно співіснують", - пише автор. Але за цим криється прихована недовіра. "Багато прибалтів все ще, щонайменше підсвідомо, асоціюють російськомовних з колишніми окупантами", - йдеться в статті. За даними видання, Литва досить легко інтегрувала російськомовних, але в Естонії і Латвії багато хто так і не вивчив національні мови, знання яких необхідно, щоб отримати громадянство, і тепер шукають допомоги і вказівок у Москви.

За словами експертів, способи інтеграції російськомовних - одне з нагальних завдань, що стоять перед Латвією та Естонією. "Торік питання про місце російськомовної меншини в суспільстві набуло нової гостроти: на парламентських виборах у Латвії проросійська партія набрала більшість голосів", - пише автор. На думку вищезгаданого Ханнеса Хансена, результати голосування - знак, що Росія намагається "знову стати центром тяжіння для пострадянських країн", а російськомовними в Латвії "легше маніпулювати".

Втім, інші експерти вважають, що популярність партії "Центр згоди" віддзеркалює невдоволення заходами жорсткої економії, які вдарили надто по російськомовним. "Латвійські політики ніколи не боролися за російськомовних", - додає політолог Гуна Лейскалне.

Чому інтеграція така важлива? "Зараз Росія і ЄС потребують одне одного, але ми не знаємо, як буде через 5-10 років", - застерігає Райво Ветік (Таллінський університет).

Третя стаття присвячена Калінінградській області і називається "Острівець Росії, оточений Європою: подвійне життя Калінінграда". Калініградська область посідає особливе місце в Європі як у географічному, так і в психологічному плані, пише оглядач Майкл Амундсен. "У політичному сенсі ця територія - частина Росії, в географічному та історичному - Європи", - пояснює він.

"Я пишаюся тим, що народилася в місці з такою багатою історією", - каже студентка Марина Карлова. "Це типовий підхід для калініградської молоді, але значуща зміна для регіону, який Радянська Росія колись намагалася позбавити його німецької спадщини", - пише автор, згадуючи про перейменування міст і вигнання німецького населення.

Але "капіталістичний Калінінград" отримує вигоду з тематики Кенігсберга. Калінінградці часто їздять у Гданськ і Берлін, почуваються рівною мірою європейцями і росіянами. За словами Карлової, порівняно з іншими російськими регіонами Калінінградська область успішна.

Переклад InoPressa