Закон про всеукраїнський референдум чекав свого часу 20 років. І ось завтра Верховна Рада розгляне новий закон "Про всеукраїнський референдум". Він відкриває для влади широкі можливості щодо зміни політичного устрою країни. Головне нововведення документа, за який будуть завтра голосувати депутати, полягає в тому, що результати референдуму мають вищу силу і не потребують затвердження Верховною Радою.

Про те, що влада націлилася змінити Конституцію, в тому числі і за допомогою нового важеля - референдуму, несподівано заявив сам президент Віктор Янукович у своєму виступі, приуроченому до Дня Конституції.

Поки влада не говорить про дату проведення референдуму і про те, які питання будуть виноситися. "Ми це питання ще не обговорювали", - зауважив голова фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов.

Опозиція вважає, що референдум буде проведено 31 жовтня разом з виборами місцевих депутатів. Разом з тим, поки дата місцевих виборів не призначена, однак буде призначена тоді ж, коли і буде вирішено питання з референдумом, - тобто завтра. Опозиція, до речі, виступає проти призначення їх на 31 жовтня. Вона наполягає на більш пізній даті, мотивуючи це так само, як і ПР взимку, - відсутністю коштів.

Верховна Рада України 16 лютого 2010 скасувала вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, раніше призначені нею ж на 30 травня, аргументуючи це рішення браком фінансування. На той момент закон про держбюджет-2010 не було ухвалено. На сьогодні держбюджет-2010 ухвалено і в ньому вже визначено гроші, які мають піти на місцеві вибори. Коаліція наполягає на проведенні виборів 31 жовтня.

Під час проведення референдуму на порядок будуть винесені три питання - посилення повноважень президента, скорочення кількості народних депутатів і скасування депутатської недоторканності.

"Через кілька місяців, можливо, після 27 березня наступного року, тут (у парламенті - ред.) буде нечисленний дискусійний клуб", - заявив лідер фракції БЮТ у парламенті Іван Кириленко.

Закон про всеукраїнський референдум було внесено до парламенту у квітні. А вже в червні його було ухвалено у першому читанні. Остаточне ухвалення намічено на завтра.

Автором скандального законопроекту виступив народний депутат Дмитро Шпенов, який раніше не виявляв ініціатив щодо зміни до виборчого або конституційного законодавства. За його словами, він у процесі підготовки документа вів консультації з усіма, окрім опозиції.

Законопроект передбачає, що скликати референдум можуть 500 осіб, що об'єдналися в так звану ініціативну групу, яка повинна зібрати не менше 3 млн підписів. Причому підписів має бути не менше 100 тис в одній області.

Референдум може ухвалювати і скасовувати будь-які закони, крім фіскальних, а також затверджувати або скасовувати певні норми Конституції. Крім того, на плебісцит можуть бути винесені питання, що стосуються зміни території України. Будь-яке рішення, прийняте референдумом, в якому брала участь будь-яка кількість громадян України, миттєво набуває чинності і не підлягає оскарженню.

На запитання про те, чи давав свої поправки до законопроекту нинішній міністр юстиції Олександр Лавринович , Шпенов відповів: "Я не можу відповісти на це запитання, ви ставите мене в незручне становище".

Водночас депутат від НУ-НС Віктор Матчук впевнений, що Шпенов писав документ не самостійно. "Цей закон настільки небезпечний для країни, що його не взявся підписати ні один зі значимих представників Партії регіонів. Прізвище Шпенова ви колись до цього чули? На мою думку, він просто камікадзе, якому дали підписати документ", - вважає Матчук.

Опозиція сприйняла поспішне проштовхування закону через Верховну Раду зі спробою провести референдум 31 жовтня разом з виборами місцевих рад. Про це з парламентської трибуни вчора заявив лідер фракції БЮТ Кириленко.

"Чому цей документ, який припадав пилюкою стільки часу, раптом знадобився як невідкладний? Якщо ми маємо справу не з любителями від політики, то відповідь проста: 31 жовтня - не лише день виборів, оскільки вони нічого не вирішують" - сказав Кириленко.

За його словами, влада винесе на референдум три питання: скасування конституційної реформи, скорочення кількості депутатів Верховної Ради і скасування депутатської недоторканності. Солідарний з Кириленком і "нунсівець" Матчук. "Закон про референдум - це страшна річ! Адже переважна більшість людей не будуть до кінця розуміти (в силу своїх віку та освіти), за що вони насправді голосують".

Глава фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов не бачить нічого крамольного в ухваленні закону про всеукраїнський референдум. "Ми обіцяли своїм виборцям, що вони отримають право висловлювати свою точку зору. Без референдуму це зробити неможливо", - зазначив він.

Разом з тим він гарантує, що референдум не буде важелем для охочих бездумно міняти Конституцію і закони. "Для того щоб пройти процедуру референдуму, до нього потрібно дуже серйозно готуватися. І не кожне питання може бути на нього винесене", - додав він.

Комуністи придумали, про що запитати у народу на референдумі

Тим часом комуністи вже придумали, яке питання потребує обговорення на референдумі. "Ми готові винести на референдум питання про статус російської мови, оскільки в нинішньому парламенті це питання вирішити досить складно", - зазначив комуніст Спиридон Кілінкаров.

Як відомо, раніше Партія регіонів дуже туманно обіцяла дати російській мові "особливий статус", проте прийшовши до влади, вже будучи президентом лідер "біло-блакитних", Віктор Янукович заявив, що в країні буде єдина державна мова - українська. Цим він викликав обурення колег по коаліції - КПУ.

Що стосується питання про скасування депутатської недоторканності, депутати вже кілька разів намагалися скасувати собі недоторканність, але все якось не складалося. У 2007 році її Рада скасувала недоторканність, але на момент скасування ВР 5 скликання вже була розпущена, тому рішення так і не знайшло законності.

У 2008 році за відповідне рішення вже голосувала Рада 6-го скликання. Тоді для скасування недоторканності у парламентарів не вистачило голосів: "за" висловилися лише 225 народних депутатів від фракції БЮТ і НУ-НС. Партія регіонів, Блок Литвина і КПУ, які сьогодні перебувають "біля керма", позбавляти себе привілеїв відмовилися, "показавши своє справжнє обличчя".

Трохи пізніше, у вересні 2008 року, Конституційний суд України дав позитивний висновок з приводу змін до Основного Закону про обмеження недоторканності тільки народних депутатів. Зокрема, Конституційний суд визнав відповідним вимогам статей 157 і 158 Конституції законопроект про внесення змін до Основного Закону, які передбачають обмеження недоторканності народних депутатів. Але схвалений КС законопроект нардепи не підтримали.

Натомість вони майже одноголосно проголосували за направлення на розгляд Конституційного суду іншого законопроекту, який відрізняється від уже схваленого.

Тепер, після отримання позитивних висновків КС, законопроект знову повернувся до Верховної Ради, де повинен набрати на підтримку не менше 226 голосів.

Референдуми в Україні

Всього після проголошення Україною незалежності у 1991 році всеукраїнські референдуми проводилися двічі.

Всеукраїнський референдум у 1991 році - референдум щодо незалежності України. В результаті народ України підтримав вихід з СРСР і створення незалежної держави. У голосуванні взяли участь 84,18% громадян і 90,32% з них підтримали Акт проголошення незалежності України.

Всеукраїнський референдум у 2000 році - референдум з приводу внесення змін до Конституції України. На нього були винесені наступні питання: про можливість дочасного припинення президентом України повноважень Верховної Ради України у разі, якщо парламент протягом місяця не сформує дієвої парламентської більшості або протягом трьох місяців не затвердить проекту закону про державний бюджет; про скасування депутатської недоторканності; про скорочення загальної кількості депутатів з 450 до 300 осіб; формування двопалатного парламенту.

У референдумі взяли участь 81,15% громадян. З чотирьох питань, винесених на референдум, імплементовано лише одне - про надання президентові права розпускати Верховну Раду. Однак результати референдуму не були закріплені законодавчо, оскільки парламент відмовився за них проголосувати.