Повернувшись у Кремль, Володимир Путін має намір реалізувати дуже суперечливий геополітичний проект Євразійського союзу, за допомогою якого Росія планує зміцнити свою сферу впливу і нав'язати пострадянському простору свій вибір у питаннях безпеки і зовнішньої політики, пише Le Monde. Очевидним наслідком цього маневру є прив'язка Бєларусі до Росії: для Москви, стурбованої загрозою помаранчевої революції, ця країна - важлива карта у грі великих держав, тому в листопаді 2011 року Росія прийшла на допомогу знекровленому сусідові, надавши знижку на газ та кредит на 10 млрд доларів, натомість домігшись права для "Газпрому" в обмін на 2,5 млрд доларів взяти під свій контроль весь "Бєлтрансгаз" і тим самим - транзит російського газу через Бєларусь до Європи.

Тим не менш, такий приплив російських кредитів не розвязує структурних проблем Бєларусі, а багато експертів вважають, що після президентських виборів у Росії Лукашенко може знову почати маневрувати між Брюсселем і Москвою, заграючи з однією в надії отримати від другого більше, констатує кореспондент Пйотр Смоляр. "Незначні сигнали в бік ЄС мають суто тактичний характер, - переконаний європейський дипломат, який працює у Мінську. - Лукашенко нас ненавидить. Це гомо совєтікус". Видання нагадує, що, крім гучних заяв, єдиним реальним актом непокори Мінська Москві стала відмова визнати незалежність Південної Осетії і Абхазії, в іншому ж, незважаючи на ворожість між Лукашенком і Путіним, Мінськ схиляється до свого великого сусіда.

"Бєларуське диво довго тримало у владі своїх чар більшість населення. Ім'я йому було "стабільність", - продовжує бєларуську тему в іншій статті Le Monde. - Перед самими президентськими виборами режим вирішив щедро підвищити зарплати і пенсії. Цей популістський маневр у державі з порожньою казною і відсталою економікою відіграв роль іскри, що спалахнула на пороховій бочці. У березні почалося падіння бєларуського рубля. Замість того, щоб змиритися з девальвацією, режим уперто відмовлявся визнавати факти. Пішла паніка в обмінних пунктах, різке скорочення валютних резервів. "Протягом семи місяців, до вересня 2011 року, ми перебували в періоді великої адміністративної дурниці, - наводить видання думку економіста Сергія Чали. - Коли треба було якомога швидше перейти до незакріпленого курсу рубля, влада довго підтримували штучний курс, щоб уникнути обвалення реальних доходів населення. Потім ми повернулися в реальність, до нашої неефективної економіки. Середня зарплата 300 доларів - це максимум можливого. Більше не можна втрачати часу, необхідні радикальні заходи".

Цьому поверненню до реальності сприяв щедрий і зацікавлений партнер - Росія, продовжує видання. "Бєларусь нагадує курця-наркомана: вона гарячково вимолює свою дозу кредитів. Ці гроші вже не рятують, вони допомагають пережити день, не змінюючи умов рівняння її повільного розкладання", - зазначає Пйотр Смоляр.

Нещодавно представниця МВФ у Мінську з подивом відгукнулася про офіційні прогнози економічного зростання на 2012 рік (5,5%). Як пише газета, це ввічлива форма нагадати, що цифри ще впертіші за бєларуських керівників, і святу настав кінець. Уряд підготував список підприємств до приватизації на суму 2,5 млрд доларів. "Продаж фамільних коштовностей триває, про завтрашній день ніхто не замислюється", - коментує видання.

У суспільстві домінує думка про те, щоб виїхати, неважливо куди, бажано в Росію; молоді бізнесмени, втомлені від бюрократичної жадібності, теж воліють переселятися по інший бік кордону. За словами аналітика бєларуського Інституту стратегічних досліджень Дениса Мелянцова, в Могильові є спеціальні місця, де набирають бригади робітників у Росію. "Влада задоволена: ці працівники посилають гроші сім'ям, які залишилися в Бєларусі, і при цьому не беруть участі в маніфестаціях", - цитує видання.

Бєларуська система потребує термінового реформування, переконаний підприємець Андрій Карпунін. "Проблема не в тому, хто буде нами правити, Лукашенко чи якийсь "Пукашенко". Над підприємствами стоять 80 різних органів контролю. Якщо вони застосовують силу, то це органи безпеки. Якщо вони посміхаються, то це податкова служба. Правда, зараз спокійніше, ніж три роки тому, коли існував чіткий план вилучення у кожного підприємства 10% прибутку". На думку Карпуніна, навесні країну очікує новий виток інфляції: "Треба буде фінансувати сільгоспроботи, але грошей немає, їх доведеться надрукувати".

"Режим культивує імідж інфантильного, доброго і сільського народу, прихильного до своїх традицій, землі і цінностей. Олександр Лукашенко - директор цього великого колгоспу, а громадяни - члени цього колгоспу. Бєларуський режим подолав комуністичну стадію, зберігши від неї державне регулювання, контроль над масами і вулиці з радянськими назвами. На кожному заводі, у кожному колгоспі, в кожній адміністрації у начальника є заступник, який відповідає за ідеологічну роботу. Але жодної ідеології немає. Їхнє завдання - виявляти активістів, порушників спокою", - пише газета.

Переклад InoPressa