Вчора на стадіоні "Камп Ноу" завершився поєдинок у відповідь 1/2 фіналу Ліги чемпіонів, в якому "Барселона" приймала "Інтер". Італійський клуб пройшов за сумою двох матчів переможця попереднього розіграшу найпрестижнішого клубного турніру континенту і вийшов до фіналу.

Голи: Піке, 84

"Барселона": Вальдес, Алвеш, Піке, Г. Міліто (Максвелл, 46), Кейта, Хаві, Туре, Бускетс (Жеффрен, 63), Педро, Мессі, Ібрагімовіч (Боян, 63)

"Інтер": Жуліо Сезар, Майкон, Лусіо, Самуель, Ківу, Дзанетті, Камб'яссо, Мотта, Снайдер (Мунтарі, 67), Ето'о (Маріга, 86), Д.Міліто (Кордоба, 81)

Перший матч: 1:3

Якщо "Барселона" по праву вважається найкращою атакувальною командою світу, затяжні комбінації якої радують мільйони прихильників клубу, то "Інтер", після півфінальної дуелі з каталонцями, змусив уболівальників захоплюватися розкішною грою в обороні.

І навіть кілька моментів, в яких італійці симулювали, щоб збити наступальні пориви і потягнути час, не змазали загального враження.

Можна сміливо говорити, що Жозе Моурінью переграв Хосепа Гвардіолу. Іспанець так і не зумів після першого поєдинку знайти спосіб зламати ешелоновану оборону суперника, щоб удруге поспіль вивести свій клуб у фінал Ліги чемпіонів.

І невідомо, пропустив би ще "Інтер", якщо б не безглузда витівка Тьяго Мотти, який отримав червону картку. З іншого боку, цілком можливо, що видалення бразильського опорника, яке сталося на 29 хвилині поєдинку, зіграло злий жарт з командою Гвардіоли. "Інтер" ґрунтовно окопався біля своїх воріт, перекривши всі зони, і позбавив "Барсу" змоги грати на контратаках.

У це важко повірити, але до середини другого тайму в активі "Барселони" був хоч і неймовірно небезпечний, але тільки один удар в площину воріт. Іспанці замкнули суперника у штрафному, але максимум, який їм дозволяли італійці - навіси з флангів. Ним гренадери "Інтера", яким протистояли "малята" Мессі, Педро і Хаві, легко давали раду.

Лише наприкінці поєдинку, втративши, мабуть, надію вивести когось із форвардів на удар, іспанці пустили в хід артилерію. Кілька ударів були дуже небезпечними, але результату не дали.

І лише за п'ять хвилин до кінця основного часу "Барсі" вдалося-таки забити гол. Гравці "Інтера" не змогли розібратися, кому ж з них грати з центральним захисником Херардом Піке, який підключився до атаки. До того ж і сам захисник зіграв не гірше форварда, обігравши і воротаря, і свого опікуна, який кинувся в підкат...

З фінальний свистком італійці, разом зі своїм тренером Жозе Моурінью, впали в стан трансу і довго не могли прийти до тями від щастя. Ще б пак, адже "Інтер" не грав у фіналі Ліги/Кубка чемпіонів з далекого 1972 року.

Що стосується "Особливого", як сам себе називає Сеу Жозе, то він втер носа усім своїм критикам: Моурінью вже перший тренер в історії, який виходив у півфінал найпрестижнішого клубного турніру Європи з трьома різними командами ("Порту", "Челсі", "Інтер"), а тепер ще й один з небагатьох, хто виходив у фінал цього турніру з двома клубами ("Порту" та "Інтер").