Прем'єра першого в історії каннського конкурсу фільму з Чад – "Людина, яка кричить" (Un homme qui crie) Махамата Салеха Харуна - відбулася в неділю, передає РИА "Новости".

Режисер з початку 80-х живе у Франції, продовжуючи знімати фільми в Чаді. Його картини брали участь у Венеціанському фестивалі ("До побачення, Африка", 1999) і каннському "Двотижневику режисерів" ("Абуна", 2002).

"Людина, яка кричить" - історія Адама, п'ятдесятирічного співробітника готелю, який купує жінка-інвестор з Китаю. Колишній чемпіон Центральної Африки з плавання, Адам важко переживає зміни в готелі, в результаті яких він втрачає улюблену роботу, - місце доглядача басейну займає його син. Приватна драма однієї людини розгортається на тлі громадянської війни. Після того, як син з вини Адама потрапляє у епіцентр бойових дій, головний герой залишається наодинці зі своїм почуттям провини.

Режисер пояснив, що нова картина, так само як і попередні, робилася посеред громадянської війни: "Обстановка швидко змінювалася. Ми просто фільмували і сподівалися, що стрілянина припиниться".

"Людина, яка кричить, - це людина, яка кричить на знак протесту проти мовчання бога", - пояснив Харун назву картини, яка взята з вірша франко-мартинікського письменника і політика Еме Сезера.

"Представляти Африку в каннському конкурсі - велика честь і відповідальність. Треба думати про ті мільйони людей, яких ти представляєш. Але в Африці, в Чаді, якщо ти старша дитина в сім'ї - ти просто повинен робити те, що маєш", - додав Харун.

Вперше буде показана в конкурсній програмі в Каннах і українська стрічка - фільм Сергія Лозниці "Щастя моє".