"Російський прем'єр-міністр Володимир Путін уявив собі полегшену версію Радянського Союзу, яка перетвориться на новий центр світового впливу під керівництвом Москви", - йдеться в статті, опублікованій у The Washington Times.

"Але задуманий ним Євразійський союз ґрунтуватиметься не на ідеології - цього разу мова піде про торгівлю", - зазначає автор статті Пітер Леонард.

Росія наблизилася на один крок до його створення, уклавши угоду з колишніми радянськими республіками Бєларуссю і Казахстаном, що відкриває з неділі вільне пересування товарів і капіталу через їхні спільні кордони.

Якщо найбідніші з потенційних членів союзу і прагнуть до нього, щоб перейти на фінансове утримання Москви, як це було за Радянського Союзу, то на них чекає гірке розчарування. За останні роки Росія зайняла більш прагматичну позицію в поширенні своїх щедрот і навряд чи змінить її у майбутньому.

"Кілька років тому Росія дійшла висновку, що допомога колишнім радянським республікам має монетизуватися", - зазначив Іван Сафранчук, доцент МДІМВ (Московського державного інституту міжнародних відносин).

За словами Сафранчука, це означає, що Москва видає кредити, а потім продає нафту, газ, електроенергію і військову техніку зі знижкою.

Дмитро Тренін, директор Московського центру Карнегі, попередив, що не варто говорити про перспективи Євразійського союзу як політичного проекту.

"Я не бачу у керівництва Казахстану абсолютно жодного бажання відмовлятися від свого суверенітету, і, як я бачу, бєларуський народ не прагне стати частиною Росії", - сказав він.

Тренін зазначив, що побоювання з приводу відновлення панівної ролі Кремля наразі необґрунтовані, заявивши, що Бєларусь і Казахстан розширять сферу досяжності російських ринків на 20%, пропорційно своєму населенню.

"Це добре, але це не робить вас центром впливу", - підкреслив він.

Переклад InoPressa