У Верховному суді представили результати моніторингу незалежності суддів, що проводився Центром суддівських досліджень. Згідно з отриманими даними, кожен п'ятий суддя стикався з тиском з боку виконавчої влади. При цьому лише десята частина опитаних суддів вважають, що користуються довірою суспільства, а більше половини суддівського корпусу не схильні вважати Вищу раду юстиції незалежним органом. У профільному парламентському комітеті вважають, що ці дані є об'єктивними, і готові використовувати їх для подальшої роботи, пише "КоммерсантЪ-Украина".

Результати моніторингу незалежності суддів, проведеного Центром суддівських досліджень за ініціативою Ради суддів України, були представлені у Верховному суді на конференції "Незалежність суддів в Україні". Участь в анонімному опитуванні взяли 579 суддів судів різних інстанцій (8-9% від загальної кількості суддів) з 7 областей, Автономної республіки Крим та Києва.

Показово те, як судді самі оцінюють рівень довіри до них. Так, лише 9,2% опитаних відповіли ствердно на питання, чи довіряє суспільство судовій владі. Ще 20,8% суддів вважають, що суспільство судам не довіряє, а 70% опитаних вважають, що їм довіряють частково.

У профільному парламентському комітеті результати моніторингу серед суддів здивування не викликали. "Коли я спілкуюся з суддями, вони кажуть, що їм соромно зізнаватися, що вони працюють в суді", - сказав перший заступник комітету Верховної ради з питань правосуддя Юрій Кармазін ("Наша Україна-Народна самооборона"). В цілому депутат схильний вважати, що такі дані свідчать про деградацію як судової системи, так і суспільства в цілому.

Цілий блок питань при опитуванні суддів був присвячений наявності в їх практиці випадків тиску, погроз чи втручання з боку різних органів влади. Більшість респондентів на ці питання відповідали негативно, однак при цьому знайшлися серед них і ті, які зізналися, що стикалися з тиском з боку представників виконавчої влади (20,8%), представників законодавчої влади (17,3%), прокурорів (18, 5%), а також з боку керівників своїх судів (11,9%) і судів вищих інстанцій (11%).

"Можна констатувати посилення впливу представників законодавчої та виконавчої влади на суддів вищих і апеляційних судів при розгляді конкретних судових справ. Існує загроза створення нової системи політичного впливу на суддів за допомогою позапроцесуального тиску на них представників судів вищих інстанцій", - йдеться в результатах моніторингу.

"Відсоток досить високий. Якщо кожен п'ятий суддя стикається з тиском з боку влади - це тривожний симптом", - вважає Кармазін.

Більше половини суддів (57,3%) не вважають нову систему органів суддівського самоврядування, яка запрацювала після судової реформи 2010 року, більш ефективною, ніж попередня. Показовою є і ситуація з оцінкою діяльності Вищої ради юстиції (ВРЮ) суддівським корпусом: 56,9% суддів не вважають ВРЮ незалежним органом, а 60,7% опитаних відповіли негативно на питання, чи сприяє діяльність ВРЮ твердженням незалежності судової влади.

У Вищій раді юстиції на таку оцінку своєї діяльності не ображаються. "Закритих тем для критики немає. Не думаю, що судді можуть сказати, що ВРЮ необ'єктивно когось притягнула до відповідальності. Може бути, я суб'єктивний, але думаю, що таких фактів немає. А виникаючі питання, свідчать про те, що орган працює", - сказав член Вищої ради юстиції, заступник голови комітету з питань правосуддя Валерій Бондик (Партія регіонів).

Що стосується рівня забезпечення соціальних гарантій, 86,1% суддів вважають, що зі вступом в силу судової реформи вони були звужені, і лише 1,8% опитаних вважають, що соціальні гарантії суддів були посилені. 90% суддів вважають, що їх безпека не забезпечується на належному рівні.

Вкрай показовим є питання, присвячене тому, яку зарплату судді вважають достатньою для того, щоб відчувати себе незалежними. Так, 12,5% суддів апеляційних господарських судів вважають, що вона повинна становити 120 тис грн (в середньому судді цієї інстанції вважають, що вони повинні отримувати близько 30 тис грн). 9% суддів Верховного суду вважають справедливою для себе зарплату в 80 тис грн (в середньому судді ВС оцінили необхідний рівень свого грошового забезпечення приблизно у 46 тис грн). Середній показник бажаної зарплати серед суддів загальних судів першої інстанції становить 20 тис грн, вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ - 46 тис грн.

"Зарплата має бути достойною. Не хочу називати цифри, але вона повинна бути такою, щоб у суддів не було спокус", - сказав пан Бондик. Разом з тим зазначені суддями цифри депутат вважає гідними людей, що займаються фізичною працею. "Таку зарплату повинен отримувати хороший токар і хороший слюсар, а у суддів зарплата повинна бути меншою, тому що людина розумовою працею матеріальні блага не виробляє", - вважає Валерій Бондик.

Конкретні рекомендації щодо зміцнення незалежності суддів в звіті відсутні, проте наголошується, що вони будуть надалі сформульовані за підсумками пропозицій учасників конференції. "Мені сподобався метод анонімного опитування суддів - є підстави припускати, що вони були більш-менш відверті. Цей моніторинг знадобиться мені для роботи", - сказав Бондик.