Віце прем'єр-міністр інфраструктури України Борис Колесніков вважає, що за наклеп в ЗМІ має бути передбачена фінансова відповідальність видання, яке публікує такі матеріали, повідомляє "Інтерфакс- Україна".

"Ніякої кримінальної відповідальності для журналістів бути не може. У цьому немає здорового глузду, це - чистий ідіотизм", - заявив Колесніков в ході робочого візиту до Дніпропетровської області 25 вересня.

На його думку, фінансова відповідальність за наклеп має бути, тому що це світова практика. Однак вона повинна бути спрямована не персонально проти журналіста, а проти видання, яке несе відповідальність за достовірність публікованих матеріалів.

"У такому вигляді, як він є, цей закон президент України Віктор Янукович ніколи в житті не підпише", - запевнив журналістів Колесніков.

24 липня народний депутат Віталій Журавський (фракція Партії регіонів) зареєстрував у Верховній Раді України законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)". Змінами до Кримінального кодексу, серед іншого, передбачено, що наклеп, тобто поширення свідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію, карається штрафом в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами терміном до одного року.

Після цього депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов, коментуючи відповідну пропозицію "регіонала" Віталія Журавського, повідомив, що питання посилення кримінальної відповідальності ЗМІ за образи та наклепи не обговорювалося під час засідань ради фракції Партії регіонів.

"Пропозиція Віталія Журавського посилити кримінальну відповідальність за образи та наклепи - це його особиста позиція. Для Партії регіонів право журналістів на свободу висловлювання - непорушне і принципове", - зазначив парламентар.

2 серпня міжнародна організація "Репортери без кордонів" висловила стурбованість з приводу цієї законодавчої ініціативи. Організація нагадала народним депутатами України, що Держдума Росії ухвалила подібний закон 13 липня, і це рішення засудила Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), крім того, він серйозно вплинув на міжнародну репутацію РФ.

18 вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини.

19 вересня "Репортери без кордонів" рішуче засудили ухвалення в першому читанні законопроекту, що криміналізує дифамацію, та вимагали його відхилення.

А депутат Європарламенту Чарльз Теннок заявив, що криміналізація наклепу є потужним знаряддям обмеження свободи слова.

22 вересня керівник Головного управління з гуманітарних і суспільно-політичних питань Адміністрації президента Ганна Герман заявила, що президент Віктор Янукович не підпише закону про наклеп. Хоча й перед підписанням закону про мови вона говорила, що президент може ветувати законопроект.

21 вересня провідні інтернет-ЗМІ України виступили з протестом проти ухвалення закону про наклеп. 25 вересня в Мережі стартувала акція протесту проти "регіонального" законопроекту про наклеп. Журналісти виступили із солідарною заявою щодо того, що "до наклепів можуть віднести будь публічне висловлювання або коментар в ЗМІ, якщо суд вирішить, що воно може завдати шкоди честі та гідності людини".

Чечетов: до виборів закон про наклеп не ухвалять, адже ПР хоче перемогти чесно і красиво

Перший заступник керівника фракції Партії регіонів Михайло Чечетов заявляє, що до виборів закон про наклеп парламентом не ухвалить. "Я вам гарантую, що до виборів жоден соціально вибухонебезпечний закон, який може загострити політичну ситуацію і викликати розкол у країні, прийматися не буде - ні про мови, ні про наклеп", - заявив він в ході засідання круглого столу в Києві на тему законопроекту про наклеп.

За словами Чечетова, Партії регіонів потрібна спокійна ситуація до виборів. "Ми хочемо перемогти красиво, чесно, прозоро. Тому нам не потрібні ніякі політичні катаклізми з прийняттям якихось законів", - заявив він.

"Нам потрібно спокійно через вибори пройти. Дуже спокійно. Бо на сьогоднішній день ситуація складається нормальна, багато буде спостерігачів. На сьогоднішні практично вся опозиція каже, що Партія регіонів перемагає. Ми про це не говоримо. Але коли вони кажуть, то ми дійсно переможемо. Тож нам не потрібні ніякі політичні катаклізми з ухваленням якихось законів", - сказав Чечетов.

Депутат також висловив переконання, що цей закон не буде ухвалений до того часу, поки не будуть проведені "щонайширші дискусії в суспільстві". "Поки ми не вийдемо на єдине розуміння, в якій редакції треба виносити закон, цей закон розглядатися не буде", - запевнив Чечетов.

Як зазначив голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Юрій Стець, ухвалення законопроекту про наклеп - "випадок ганебний", і "журналісти сьогодні як ніколи повинні бути сильними й об'єднаними і тоді вони зможуть відстояти завоювання 2004 року - свободу слова.

Він зазначив, що готовий підтримати журналістів, зокрема і їхні акції протесту проти даного законопроекту і вийти на вулицю. "Але замість журналістів цього ніхто не робитиме", - зазначив Стець.

Він нагадав, що голова Верховної Ради при підготовці до першого читання, розписав законопроект про наклеп для розгляду в 7 комітетах, проте серед них не було профільного комітету з питань свободи слова та інформації.

Як зазначив юрист Інституту масової інформації Роман Головенко, в українському законодавстві є стаття про наклеп. "У нас зараз є відповідальність за наклеп - це громадянська правова відповідальність (стаття 277 Цивільного кодексу)", - нагадав він.

Головенко підкреслив, що якщо хтось хоче оскаржити будь-яке висловлювання, він може подавати до суду й оскаржити його.