З початку року українці заховали в "конвертах" від держави майже 140 млрд грн. Такі дані озвучив голова Держінспекції з праці Андрій Черкасов, пояснивши, що реальну заробітну плату сьогодні приховують на багатьох підприємствах приватного типу.

Незважаючи на те, що Кабмін оголосив війну сірим і чорним зарплатам ще в квітні, на сьогодні, за розрахунками експертів, у тіньовому секторі економіки обертається від 10 до 17 відсотків коштів, пише "Комсомольская правда в Украине".

Чиновники різних рангів не раз висловлювали думку, що легалізувати економіку допоможуть суворі заходи покарання - від високих штрафів до тюремних термінів нечистим на руку працедавцям.

А ось більшість опитаних психологів упевнені: в українців на генетичному рівні закладено не платити податки - така наша ментальність. Плюс проблема недовіри до влади.

"Якщо витрати вищих чиновників будуть відповідати доходам, якщо мінімальні пенсії і зарплати приведуть у відповідність до прожиткового мінімуму, якщо податкова слухняність стане способом життя нових українців, отоді й ментальність може помінятися", - резюмує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Як повідомлялося, 1 квітня заступник міністра соціальної політики Василь Надрага заявив, що уряд готує законопроект, що сприятиме виведенню зарплат із тіні. "Міністерство економіки підрахувало, що у нас (в Україні) фонд заробітної плати... в цьому році становитиме 390 мільярдів гривень, а фахівці кажуть, що 20, 30, а деякі, що й 35 відсотків є тієї заробітної плати, яка не є офіційною", - заявляв заступник міністра.

Надрага пропонував запроваджувати кримінальну відповідальність за зарплатні в "конвертах". За його словами, відповідати за "тіньову" зарплатню мають усі, але насамперед працедавці.

А Державна податкова служба пропонувала запровадити адміністративну відповідальність для найманих працівників за неінформування органів контролю про отримання зарплатні "в конвертах".

Нагадаємо, що 1 квітня набрав чинності в повному обсязі новий Податковий кодекс. Головними новаціями його стали зменшення податку на прибуток для великих підприємств, запровадження податкових канікул для новостворених компаній і поява цілої низки проблем у "спрощенців".