Жахлива історія сталінського "остаточного рішення" - і ганебної співучасті з боку Черчилля.

Як пише The Daily Mail, прем'єр-міністр Великої Британії військових років Уїнстон Черчилль знав про злочин НКВС у Катині, але вважав за краще тримати рот на замку, щоб не псувати відносини з СРСР - союзником по антифашистській коаліції. Тодішнє "мовчання Великої Британії залишається одним з найганебніших моментів у військовій історії країни", вважає газета.

Масовий розстріл більш ніж 4 тисяч польських офіцерів під Смоленськом у квітні 1940 року - лише найприкметніший випадок радянського геноциду, але і про нього відомо значно менше, ніж про інші звірства в історії XX ст. і Другої світової війни зокрема.

Не так давно зі США до Німеччини був екстрадований наглядач нацистського табору Іван Дем'янюк, у гаазькій в'язниці своєї долі чекає лідер боснійських сербів Радован Караджич; але ніхто ніколи не поставав перед судом за участь у катинській різанині, підкреслює автор статті Джаспер Ріс.

Він зазначає, що "кривава бійня", жертвами якої сталі "вершки чоловічого населення Польщі", не зустріла жодного опору: полонених поодинці підводили до ями, знімали з очей пов'язку і вбивали пострілом у потилицю.

Проводячи політику геноциду, Сталін переслідував суто утилітарну мету: винищивши тих, кому навіть за допомогою тортур не вдалося прищепити лояльність Радам, він хотів перетворити Польщу на "дружнього сусіда в межах радянської сфери впливу", вважає The Daily Mail.

Масові розстріли польських полонених проходили не тільки в Катині. Всього було убито близько 22 тисячі поляків. У інших місцях, наприклад під Харковом, розправа відбувалася в приміщенні. Щоб прискорити процес розкладання трупів і приховати сліди злочину, співробітники НКВС через деякий час повернулися на місце масового поховання і просвердлили в землі отвори, відкривши доступ повітря до останків убитих.

У цій братській могилі імовірно похований батько Анджея Полняшека, засновника Асоціації сімей Катині за кордоном, який після арешту батька був засланий до Казахстану, а нині проживає у Великій Британії. З 1,6 млн депортованих поляків близько 1 млн померло від холоду, голоду і хвороб.

Свою місію Полняшек вбачає у тому, щоб зберегти для майбутніх поколінь пам'ять про трагедію в Катині. Це завдання продиктоване дійсністю, оскільки "тепер, коли настрої в путінській Росії дрейфують у бік похмурого радянського минулого", залишається все менше шансів, що винуватців масового вбивства буде покарано, песимістично резюмує The Daily Mail.

За матеріалами InoPressa.