Заступника генерального директора, директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий провів прес-конференцію "Нова архітектура європейської безпеки: Україна між Росією і НАТО.

Чалий наголосив, що нескінченне внутрішньополітичне протистояння відвертає увагу більшості українців від глобальніших речей. Зациклившись на внутрішніх проблемах, Україна опинилася на узбіччі процесів європейської та євроатлантичної безпеки і впритул підійшла до ситуації, коли її долю можуть вирішити за неї.

За словами Чалого, незважаючи на декларування євроатлантичної інтеграції, її перспективи все ще доволі туманні. "Багато в чому ми втратили свій шанс", — говорить експерт. Причина — неконсолідованість політичних еліт, недостатнє усвідомлення національних інтересів.

Маємо закономірний результат: "сьогодні Україна виявилася де-факто в сірій буферній зоні між двома системами колективної безпеки", — заявив Чалий.

Одна з них — НАТО, яке сьогодні, "по суті, забезпечує безпеку на континенті". За прогнозами експерта, "в осяжній перспектив — 10-15 років — НАТО залишиться ключовою організацією, що забезпечує саме європейську безпеку".

Попри те, що сьогодні спостерігається "непоганий рівень співпраці" України з Альянсом, "сьогодні питання про вступ до НАТО де-факто не стоїть". Чалий вважає, що до цього кроку поки не готовий ні Альянс, ні Україна. Проте, він допускає, що спроби пограти в "пінг-понг" на цій темі спостерігатимуться в ході передвиборної президентської кампанії.

На "східному фланзі" є ще одна структура — Організація договору про колективну безпеку. Створена 1992 року і фактично очолювана Росією, вона є "іншою альтернативою для України з погляду забезпечення своєї безпеки". Проте Чалий вважає, що інтеграція України у цю структуру на сьогодні "вже нереальна". Зокрема, тому, що "ми багато в чому розійшлися за останні десятиліття, Україна обрала європейський шлях".

Третій варіант, який часто озвучується — так званий позаблоковий статус. "Фахівці знають, що це: по-перше, дуже дорого, навіть для тих країн, які його мають. Україні підняти це економічно буде дуже важко або неможливо в умовах, коли ми не виконуємо зобов'язань, які самі законодавчо на себе взяли відносно фінансування Збройних сил; по-друге, це фактично нереально з погляду юридичного закріплення. У нас вже був Будапештський меморандум після ядерного роззброєння. Ви знаєте його долю — фактично ми не змогли ним скористатися, хоча ядерні країни, в тому числі Росія, гарантували, що жодного тиску на Україну не буде. Але були приклади, коли можна було говорити, що він не виконується".

"Навіть виходячи з цих двох позицій нейтралітет просто нереальний". "Ця ситуація є доволі небезпечною для України", — зазначив експерт.

Росія — країна з великим ядерним потенціалом, населенням і територією — в нинішніх умовах "хоче зберегти статус-кво і, можливо, у чомусь змінити правила гри, зробити їх сприятливішими для себе". З цією метою торік РФ виступила з ініціативою "щодо нового договору про європейську безпеку".

Нещодавній саміт ОБСЄ і неформальні зустрічі міністрів закордонних справ на Корфу показали, що Росія "має бажання фактично змінити баланс сил, змінити архітектуру безпеки, впровадити нові інструменти".

Зміна рівноваги сил передбачає, що основними гравцями на євроатлантичному напрямі мають бути не лише США, а й Росія за підтримки ЄС.

"Йдеться про заборону розширення НАТО на Схід за допомогою надання зобов'язувальних юридичних норм саме в механізмах ОБСЄ. Йдеться про те, щоб пов'язати системи протиракетної оборони і стратегічних наступальних озброєнь. Йдеться про нові механізми антитерористичних акцій".

"Все виглядає доволі непогано", — визнає експерт. Але Захід підозрює, що справжня мотивація росіян полягає в бажанні "засвідчити свою ініціативність як гравця, що, власне, Росії і вдалося" і в намірі "спробувати змінити правила гри".

На думку Чалого, "навряд чи ця ініціатива стане успішною". "Це визнають вже і в Росії. Остання спроба підняти обговорення ініціативи на вищий рівень, зроблена міністром закордонних справ Росії Сергійом Лавровим, на конференції ОБСЄ, показала, що навряд чи це можливо".

У Хартії європейської безпеки сказано: не можна зміцнювати власну безпеку за рахунок безпеки інших. Але дивна річ: Росія беззастережно виконує цю умову відносно західних країн і США, але не така пунктуальна з "ближнім зарубіжжям" і з Україною, зокрема.

Свіжий приклад — ситуація з Чорноморським Флотом РФ. Чалий бачить її таким чином: "Україна відповідає за свої морські кордони, морський простір, але де-факто не має всього інструментарію для цього. Навігаційне обладнання перебуває де-факто у розпорядженні Російської Федерації".

"Чому так вийшло? Коли підписували основні договори щодо Чорноморського Флоту, це питання відклали. Зазначили лише необхідність його врегулювання". У двосторонньому договорі вказано, що "у таких випадках необхідно діяти відповідно до законодавства України".

Проте "російська сторона наполягає на тому, що має бути верховенство все-таки міжнародної угоди, яка фактично не регулює ситуацію". У підсумку, ситуація "зависла" на користь РФ.

Але, попри те, що тема Чорноморського флоту в Севастополі часто сприймається як провокаційна, "ми повинні постійно повертатися до цього питання", — впевнений Чалий, оскільки це питання безпеки країни.

"Це не нормально, коли країна не може повністю контролювати свої морські простори", — говорить він.

"На жаль, ця дискусія буде дуже гострою", — прогнозує експерт. "Але в рамках відповідної підкомісії Державної україно-російської комісії цьому питанню приділяється постійна увага, і поки що, незважаючи на гостроту дискусії, діалог доволі нормальний".

"У нас немає прямої загрози військового характеру від Росії або НАТО", — сказав експерт. "З іншого боку, не секрет, що на Україну чиниться вплив. Він виявляється і з боку Росії, і з боку західних країн", але поки не виходить за рамки міжнародного права.

Та найбільшою проблемою сьогоднішньої України Чалий вважає політичну нестабільність. На думку експерта, цю проблему можна вирішити — "через вибори, через політичну реформу, через консолідацію еліт". "Але якщо ефективність державних інститутів стане жертвою цієї політичної боротьби, то тоді можуть бути процеси фрагментації у самій Україні", а це вже реальна загроза.

Крім того, "є питання, пов'язані з енергетичною безпекою, інформаційною безпекою. Це питання, які ми повинні вирішити, в тому числі за допомогою взаємодії з нашими партнерами".

А ще керівництво країни мусить хоч би відстежувати "серйозні якісні зміни, що відбуваються сьогодні в питаннях безпеки і в Росії, і в НАТО, і в ЄС". Поки цим займається тільки МЗС — "без міністра, але власними силами дипломатів" і часткове Міноборони. "Але інші структури, навіть у експертному середовищі, практично не задіяні. Я думаю, що це абсолютно неправильно".

"Якщо ми не хочемо залишатись і надалі у цій "сірій буферній зоні", якщо ми не хочемо, аби нашу долю вирішували за нас, ми повинні, перш за все, вирішити свої внутрішні проблеми, консолідувати дії політичного істеблішменту, консолідувати позицію людей, народу щодо цих питань. Звісно, ми повинні вирішити питання виходу з економічної кризи, але вже зараз необхідно готуватися до того, що за кілька років ми постанемо перед лицем інших викликів і нових можливостей".

"Ситуація змінюється. Ситуація змінюється динамічно. Сьогодні необхідно, принаймні, готуватися до нового періоду з новими викликами, з новими завданнями і з новими можливостями. Зосереджуватися лише на теперішньому моменті, думати лише про вибори— це не рівень країни з 46-мільйонним населенням, країни з великим потенціалом і можливостями", — переконаний Чалий.