У новому звіті Climate Inequality Report стверджується, що "1% найбагатших" у світі генерує більше викидів, ніж половина найбіднішого населення світу. Експерти з’ясували, що різниця у викидах між багатими та бідними нині більша, ніж різниця у викидах між країнами.

"10% найбагатшого населення світу, так звана "еліта, що забруднює навколишнє середовище", відповідає за майже половину щорічних викидів вуглецю".

За словами авторів Звіту про кліматичну нерівність за 2023 рік, які досліджували походження викидів парникових газів у всьому світі, "вуглецева нерівність усередині країн нині виявляється більшою, ніж вуглецева нерівність між країнами".

Згідно з дослідженням, у прискоренні глобального потепління винна невелика частина населення.

Звіт містить додаткові докази зростання різниці у викидах між багатими та бідними. Там припускається, що 1% населення у світі генерує більше викидів, ніж найбідніші 50%, чиїм вуглецевим слідом можна нехтувати. Згідно з аналізом 2022 року, людині з нижчим рівнем доходу знадобилося б 26 років, щоб виробити таку ж кількість вуглекислого газу, як найбагатшій людині за рік.

Бідність також тісно пов’язана з уразливістю до змін клімату. Країни з низьким рівнем доходу більш вразливі до екстремальних погодних явищ та інших наслідків глобального потепління, таких як посухи, що є однією з найбільших загроз продовольчій безпеці. У звіті йдеться про те, що "регіони з низьким рівнем доходу стикаються з втратою продуктивності сільського господарства на 30% і більше через зміну клімату".

Доступ до їжі є одним із найважливіших прав людини, але сотні мільйонів людей страждають від голоду, приблизно 25 тис. з них щодня вмирають від голоду. За оцінками, 854 мільйони людей також недоїдають.

Кліматична криза змінює погодні умови та збільшує ймовірність екстремальних явищ, таких як урагани, повені та посухи. Вона також відповідальна за зміну та забруднення цілих екосистем, загрозу біорізноманіттю та знищення врожаю. Усі ці події мають величезний вплив на виробництво харчів, оскільки вони значно обмежують якість та ресурсів, а також ставлять під загрозу стабільність продовольчих систем у всьому світі.